Ми постійно стверджуємо, що Україна є частиною колективного Заходу та центрально європейською державою. Але як на практиці стати такою державою, поки ми не стали членами НАТО і ЄС?
Нам не треба стати його частиною, бо ми вже невід’ємна частина. Але дійсно ми були значною мірою відірвані від центральноєвропейських процесів у 80-90 роках. І якби ми діяли більш напористо, ситуація була б кращою, ніж є. Тому зараз нам треба надолужувати втрачене, чим ми і займаємось, в тому числі створюючи різні альянси. Зараз наше завдання - відкривати якомога більше дверей для комунікацій людей та бізнесу.
Під час Варшавського безпекового форуму у відповідь на питання про перспективи членства в НАТО Грузії та України міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина підтримує прагнення Грузії і забув про Україну.
Думаю, що це була така собі дипломатична шпилька. Але у стратегічних інтересах Угорщини, щоб Україна була членом НАТО. Дійсно існує суперечка у відносинах зокрема через освітнє законодавство в Україні, а тепер ще й відносно газового питання. Але у мене немає сумнівів, що коли ми з Угорщиною подолаємо непорозуміння, вона повернеться до гучної підтримки членства україни в НАТО.
У НАТО і ЄС потрібно йти сильними. Як Україні набрати голоси сусідів на користь свого членства, коли буде голосування?
Ми ведемо перемовини щодо декларацій із країнами-сусідами про членство України в ЄС, в тому числі і з Угорщиною. Цей шлях може бути нерівним, але сусіди завжди можуть знайти порозуміння і Україна налаштована конструктивно. Звісно, кожна країна дбає про свою ідентичність і ми не менш, ніж Словаччина, Польща чи Румунія дбаємо про неї. Проте можливо не доводити свою ідентичність до рівня конфліктів, а, захищаючи своє, дбати про інтереси сусідів. Наприклад, зранку я за закарпатською кавою обговорював традиції вирощування паприки в одному із закарпатських сіл.
Ви багато говорите про будівництво альянсів. Якщо подивитись на дії Росії, то чи достатньо цих зусиль? Чи потрібна більша участь стратегічних партнерів України у відповіді на загрози, що зростають?
Люблінський трикутник (тристороння платформа між Литвою, Польщею та Україною, - ред.), Асоційоване тріо (тристоронній формат посиленої співпраці між Грузією, Молдовою та Україною щодо інтеграції до ЄС, - ред) мають зараз позитивну динаміку. Крім того у форматі цих тріо зв’язуватимемо секторальних міністрів, адже це не лише політичні проекти, вони мають проникати всі сфери суспільного життя України. Є ціль, під неї створюється маленький альянс. І вже немає такої перешкоди як географія і кордони. На жаль, при всій повазі до них, великі міжнародні організації вже не можуть бути такими ефективними, тому роль маленьких альянсів важлива.
Які очікування від Комісії стратегічного партнерства Україна-США? Чи знову будуть розмови про олігархів та корупцію в Україні?
Цього року у нас була найбільша кількість контактів на міжнародному рівні. Наступного року ми плануємо затвердити нову Хартію на засіданні КСП цієї осені у Вашингтоні, бо стара не відповідає сучасним обставинам. Роль США в Центральній Європі є надзвичайно високою і чим більшу США має зацікавленість, тим безпечніше буде в регіоні.
Які перспективи українсько-китайських відносин, зважаючи на стратегічне партнерство зі США?
Україна розвиватиме відносини з Китаєм як західна держава із західними цінностями. Ми активно торгуватимемо, залучатимемо китайські інвестиції. Але що стосується безпеки, ми будемо із західними сусідами. Що стосується інвестицій у сферу стратегічних технологій (у відповідь на репліку щодо китайських інвестицій у компанію "Мотор Січ", - ред.), ми їх залучатимемо звідти, де буде менше антагонізму із нашими західними сусідами.