Цього дня пішла з життя Катерина Білокур

Про це повідомив журнал Vogue.

Мисткиня казала, що картини народжуються в неї в голові, — і хоч куди вона йшла, хоч що робила, картини ці прямували за нею й ніби змушували малювати. Журнал зазначає, що малюнок був її великою пристрастю, і це відчувається, коли дивишся на роботи Білокур — пишні півонії, делікатні польові квіти, насичені, мов живі, натюрморти з кавуном.

Квіти за тином

Катерина Білокур народилася в селянській родині в Богданівці (зараз Київщина). Перші малюнки робила з підручних матеріалів: малювала вугіллям, що знаходила в мами на кухні, на тканині, або просто на землі звичайною паличкою. Вона не мала шкільної освіти, в 1922 році, коли їй було 22 роки, намагалася вступити до Миргородського технікуму художньої кераміки, та її не прийняли. За кілька років це знов повторилося — вже коли Катерина намагалася вступити до театрального коледжу в Києві.

"Украла в матері шматочок білого полотна та взяла вуглину… І я намалюю з одного боку полотнини що-небудь, надивлюсь-намилуюсь, переверну на другий бік — і там те саме. А тоді виперу той шматочок полотна — і знов малюю… А одного разу… намалювала не краєвид, а якихось видуманих птиць… Мені було радісно на душі від того, що я таке зуміла видумати! І дивилася на той малюнок, і сміялась, як божевільна… "

У дописі зазначається, що брак освіти не завадив Катерині Білокур працювати. Відомі історії, коли художниця йшла пішки в сусідні сіла, аби намалювати півонії. Квітів вона ніколи не зривала, вважала їх живими істотами — тому працювала з мольбертом просто в полі чи у власному саду.

Натюрморт зі сніданком

Відомо також, що особливу роль у долі художниці відіграла відома оперна співачка Оксана Петрусенко. У 1940 році Білокур написала їй листа й додала до нього свій малюнок калини. Малюнок так вразив співачку, що та знайшла Катерину, щоб познайомитися з талановитою художницею особисто. В 1940 році в Полтаві завдяки активності Петрусенко відбулася персональна виставка Білокур. Після цього виставки Білокур тривали в усьому Союзі, а 1954 року вона взяла участь у Міжнародній виставці в Парижі, де її роботами захопився Пікассо.

"Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї весь світ", - казав він.