У Росії та США готуються до виборів. А в нас править телемарафон

Вчора зустріла сусіда, який розказував мені, що "наші вже давно б на Півдні все розмінували, якби їх не стримували", ну і "дійшли б до Криму". Хто "тримає" він точно не знав, але у версії своїй був певен. А я отримала живе свідчення, що "він — працює". Він — телемарафон.

Водночас існує інша, не телевізійна реальність. І в реальності майбутнє стає все більш окресленим, хоч воно навряд чи радує.

Отже, 17 березня Путін переобереться президентом Росії. У тому числі й завдяки фальсифікаціям з допомогою електронного голосування впродовж кількох днів.

Це означає що до середини березня мʼяснику Путіну дуже будуть потрібні нові захоплені українські міста, не дивлячись на втрати. І що в холодну зиму війна буде спекотним пеклом.

А далі будуть інші вибори. У США. Там не є все визначеним наперед, і точно буде висока змагальність. І цим теж буде користуватися Путін, який очевидно зацікавлений в політиці зупинки допомоги Україні. Він чекатиме перемоги Трампа, який вже обіцяв "закінчити війну за один день", очевидно надскладними для України умовами.

Читайте також: Мусимо бути готовими воювати самотужки

Знову таки: це означає війну до кінця наступного року щонайменше. І давайте відверто — ресурси на неї у Путіна є, як люди, так і зброя. У нас їх значно менше, що особливо відчутно на тлі скорочення західної допомоги, бо американські гроші це, в першу чергу, про зброю і снаряди, яких критично не вистачає.

Ще пару тижнів тому я була впевнена, що під кінець року ми отримаємо позитивний сигнал від ЄС, як світло в кінці тунелю, у вигляді початку переговорів про вступ, вкрай важливого етапу до реального членства. Але після заяви Орбана світла може не бути… Особливо, якщо всі поїдуть в Аргентину на яскраву інавгурацію замість важких переговорів в Угорщині та Брюсселі.

Надскладний період нашої історії, в якому нам потрібна буде вся наша стійкість і мудрість… І коли постане потреба говорити з людьми як з дорослими, і пропонувати непопулярні рішення. Коли постане необхідність жертвувати рейтингами заради державності…

Джерело

Про автора. Вікторія Сюмар, журналістка, медіаекспертка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.