Після першого допиту я загадав про прадіда, якого розстріляв НКВС, - Максим Буткевич

Про це заявив правозахисник, журналіст, колишній військовослужбовець і військовополонений Максим Буткевич в інтерв'ю проєкту "Люди змін з Лесею Вакулюк" на Еспресо.

Він відповів на питання про порівняння з радянськими часами.

"Це та сама система. Просто є якісь знакові для мене моменти, які дуже запам'яталися. Зокрема, після першого так званого допиту по кримінальній справі (це було 4 години психологічного, морального і фізичного насильства, коли мені фактично пояснювали мої варіанти: що буде, якщо я погоджуся чи не погоджуся підписати зізнання), і коли через ці 4 години я таки повернувся до камери, то один із перших, про кого я подумав, це був мій прадід, який 1938 року був розстріляний як ворог народу в підвалі Полтавського НКВС", - сказав Буткевич.

Експолонений додав, що мав доступ до початкової справи прадіда, а потім до реабілітаційної, бо він був реабілітований під час хрущовської відлиги. 

"Там дуже мало матеріалу. Але у протоколі допиту перше питання було таке: "Зізнайтесь, коли ви приєдналися до підпільної контрреволюційної шпигунської антирадянської мережі?" На що він відповів, що не знає, про що йдеться. Наступне питання від слідчого було: "Ми знаємо, що ви брешете. Скажіть, хто вас залучив до цієї мережі?" І раптом дідусь відповідає: "Так, я зізнаюся в тому, що я брехав". І далі вже за текстом", - зазначив правозахисник.

Буткевич заявив, що не було написано, що відповідав прадід.

"Тепер я знав це уже на власному досвіді. У мене не найвища міра покарання, лише 13 років суворого режиму, але система та сама. Я, власне, подумав про те, що вона нікуди не ділася. Вона відступила, якийсь час вона сховалася, зачаїлася на території Росії, а потім повернулася в повний зріст. І через 84 роки після загибелі мого прадіда в сусідній з ним області України його правнука (тобто мене) так само засудили за те, що він не робив, і він зізнався в цьому", - сказав експолонений.

Він додав, що для нього зараз важливо усвідомлювати, що війна, яку ми ведемо, – це не лише про оборону і визволення. 

"Це про те, що ця система має бути демонтована і поламана, щоб ми мали хоч якісь гарантії того, що ще через 80 років наші правнуки і правнучки не будуть змушені підписуватися зізнання в тому, чого вони не робили, під тиском", - підсумував Буткевич.