Портников: Амбітні задачі Путіна на 2020-30-ті роки - в Україні мають зникнути або бути окупованими міста-мільйонники

Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.

"Для того, щоб Україна, навіть повністю не окупована, перестала бути будь-якою політичною, економічною і демографічною проблемою для Російської Федерації, Росії потрібно, по-перше, зменшити кількість населення України приблизно до 15 млн з 40 млн. По-друге, позбавити нашу державу промислових центрів, якщо не вдасться її остаточно знищити. Адже Путін може усвідомлювати, що за швидкий час не вдасться її остаточно знищити. Таким чином, мають бути або приєднані, або зруйновані Київ, Харків, Одеса і Дніпро, тобто в Україні мають зникнути міста мільйонники або вони мають бути окуповані та приєднані до Російської Федерації, стати містами-мільйонниками Росії, як у випадку з обласними центрами Одеської, Харківської, Дніпропетровської областей", - прокоментував Віталій Портников.

За його словами, отака проста та амбітна задача цього протистояння на 2020-2030-ті роки. Але виникає питання - де у Путіна сили? Тому що Герасімов може будь-які мапи малювати, але за ними стоятимуть сотні тисяч могил росіян, які будуть збільшуватися і збільшуватися.

"Зараз, звичайно, це не такі втрати, тому що росіяни діють мобільними групами, але для окупації такої великої території потрібно погодитися із тим, що російський народ буде закінчуватися. Відповідно

, не тільки на Україну, але й на Росію чекає демографічна катастрофа без можливостей відновлення цієї нації: рівень народжуваності, який і так у зв'язку з соціальними проблемами, алкоголізмом, відсутністю перспектив знижується з кожним днем. Росія - одна з країн, де етнічні росіяни не відновлюються. І загибель такої кількості статевозрілих чоловіків на полях війни ставить на майбутнє історії російської нації  очевидний хрест, не в православному сенсі цього слова, тому що це хрест диявола на агресивній державі", - підкреслив журналіст.

• Раніше у Центрі протидії дезінформації наголосили, що російській диктатор продовжує тягнути час, висуваючи заздалегідь неприйнятні вимоги до переговорів, але вже майже не приховує, що не збирається ні про що домовлятися.