Україна і Литва домовились про спільне виробництво зброї: які у цього перспективи та чим європейський союзник може нам допомогти

Еспресо розповість, якою може бути така співпраця та чим Литва може допомогти Україні на фронті.

Як зазначив міністр оборони України Денис Шмигаль, підписаний лист створює нові можливості для запуску спільних підприємств, розбудови українських компаній у Литві та обміну технологіями.

Міністерка національної оборони Литви Довілє Шакалєне та міністр оборони України Денис Шмигаль, фото: Денис Шмигаль

Наразі більше деталей ні відомство, ні його очільник не надали. Однак слід зазначити, що ще у липні 2024 року ексміністр оборони Рустем Умєров та ексміністр національної оборони Лаурінас Кащюнас підписали Меморандум про взаєморозуміння і співробітництво у сфері оборонної промисловості. Вже він передбачав спільне виробництво БПЛА та компонентів до них, боєприпасів та комплектуючих, засобів РЕБ, розробку передових технологій. Окрім того, у межах цих домовленостей Литва інвестувала б в Україну 20 млн євро, половину з яких вже заклали в один із траншів.

Про те, яким чином може відбуватися співпраця та що ми від неї отримаємо, у коментарі для Еспресо розповів директор платформи New Geopolitics Research Network та співзасновник Консорціуму оборонної інформації Михайло Самусь. Експерт зазначив, що варіантів може бути декілька. 

"Ми працюємо з різними країнами та форматами, зокрема і щодо розвитку українських технологій. Один із таких – це данська модель, коли країна інвестує в українські виробництва. Наразі Литва також допомагає фінансово, а ще вони можуть вливати кошти шляхом створення підприємств на своїй та українській території. Останнє може стати перевагою і для нас, і для них, адже йдеться про масштабування виробництва дронів та іншого озброєння", – пояснив дослідник. 

Поруч із тим, він наголосив, що наразі Україна є лідеркою у сфері далекобійних дронів, а відтак, швидше за все, послуговуватися на таких підприємствах будуть нашими технологіями. 

"Тому, навіть якщо якісь моделі БПЛА у Литви і є, то такі будуть доопрацьовуватися за українським досвідом. Адже їх можна малювати та проєктувати дуже багато, однак, поки їх не випробують на полі бою, не можна стверджувати про хоч якусь ефективність", – додав Михайло Самусь. 

Інше ж питання – чи зможе Україна експортувати таку продукцію за кордон. І з цим проблема, адже наразі такі дії з виробленим озброєнням заборонені. 

"Тут йдеться про політичне рішення. В нас є позиція представників оборонної промисловості, які стверджують, що потрібно дозволити експорт їхньої продукції, яка не знадобиться Силам оборони. Це потрібно, аби заробляти фінансовий ресурс та реінвестувати ці кошти у вже необхідну нам зброю", – зазначив експерт. 

Що відомо про військово-промисловий комплекс Литви

Станом на сьогодні активний склад Збройних сил Литви за різними версіями налічує від 17 до 20 тис. військовослужбовців, однак цю цифру планують суттєво збільшити, плануючи ввести обов’язкову військову повинність. 

Литовські військові, фото: Пресслужба ЗС Литви

Що ж до ВПК, то, за даними литовського видання Delfi, на початку 2024-2025 років країна налічувала 79 компаній, що працюють у сфері оборони, а також 6 освітніх чи дослідницьких установ. Приблизний оборот цих компаній становить близько $ 790 млн. Однак ця цифра, як і кількість компаній загалом, продовжують зростати. 

Загалом, за короткий період з 2018 року Литва стрімко нарощує потужності у військово-промисловому комплексі, куди інвестують і країни-союзниці, і такі приватні гіганти як Rheinmetall. Останні, до слова, влили 180 млн євро у завод з виробництва 155 мм артснарядів, який почне роботу до 2026 року.

• Автомат Калашникова, радянська серія автоматичних карабінів, була найпоширенішою стрілецькою зброєю не лише в Україні, але й у світі. Однак на сьогодні "калаші" називають застарілими, а тісний зв'язок цієї зброї з країною-агресором змусив Україну шукати альтернативою. Нею стала гвинтівка CZ Bren 2, що отримала в Україні символічну назву – "Січ". Детальніше про українську розробку – у матеріалі.