Про це вони розповіли DW.
Один зі співрозмовників DW розповів про допит Федеральної служби безпеки Росії після того, як полонених привезли до Москви. "Угорщина сказала Росії, що наші бабці могли бути угорками, тож вони забирають своїх людей", – додав він.
Колишні військовополонені також стверджують, що з 11 людей, яких Росія передала Угорщині, лише один є етнічним угорцем. "Але мені сказали: або ти говориш так, як треба – що ти угорець, або невідомо, чи тебе довезуть назад", – розповів один із них.
11 чоловіків вивезли літаком спершу до Стамбула, потім – до Будапешта. Там їх заселили в готелі й попросили не гуляти містом, поки вони не отримають статус біженців. Також чоловікам дозволили подзвонити рідним і запросити їх у гості.
Двоє чоловіків кажуть, що представники Угорщини висунули колишнім полоненим умову не повертатись в Україну до закінчення війни, бо інакше "таких звільнень більше не відбудеться".
Зрештою п'ятеро військових усе ж повернулись в Україну, звернувшись по допомогу до посольства України в Будапешті: воно допомогло з документами й надало дипломатичне авто для супроводу через кордон.
Після цього, як підтвердила вже колишня представниця уповноваженого з питань зниклих безвісти у Закарпатській області Власта Рейпаші, наступної передачі військовополонених із Росії до Угорщини не відбулось.
9 червня РПЦ заявила, що передала Угорщині групу українських військовополонених. В українській розвідці натомість сказали, що нічого не знають про це. Також відповідною інформацією не володіли міжнародні організації, зокрема Червоний Хрест. Пізніше в Угорщині підтвердили передачу 11 військовополонених, зазначивши, що це був "жест доброї волі" з боку РПЦ. МЗС України викликало для пояснень тимчасового повіреного у справах Угорщини.
16 червня уповноважений у справах зниклих безвісти Олег Котенко сказав, що Україна встановила місце перебування 11 військовополонених. За кілька днів повідомили, що МЗС України вимагає допустити до них консула. Водночас Будапешт продовжував нехтувати правами й основоположними свободами людей та ігнорував усі спроби конструктивного діалогу з посольством України.
У МЗС України 19 червня зазначили, що спільно з Координаційним штабом з питань поводження із військовополоненими та іншими органами України "продовжують вживати активних заходів задля повернення додому ймовірно одинадцятьох українських військовополонених, яких Угорщина, без відома українського уряду або міжнародних правозахисних організацій, вивезла із Росії".
19 червня речник Єврокомісії з питань зовнішньої та безпекової політики Пітер Стано заявив, що Угорщина повинна пояснити свої дії щодо передачі їй українських військовополонених з РФ і свою комунікацію щодо цього питання.
20 червня очільник МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що 11 українських військовополонених вивезли з Росії в інтересах угорського прем'єра Віктора Орбана. Його угорський колега Петер Сіярто спростував слова Кулеби, відкинувши участь в обміні уряду. За його словами, передача українських полонених угорській стороні відбулася внаслідок "дискусій між церквою та релігійними організаціями".
В угорській опозиції чітко заперечили те, що домовленість про звільнення полонених відбулась без участі уряду. У коментарі до публікації Сійярто опозиціонер Петер Маркі-Зай нагадав, що до процесу був залучений віцепрем'єр Жолт Шем'єн, що останній підтверджував публічно.
А вже 20 червня стало відомо, що посольству України в Будапешті вдалося вивезти із Угорщини трьох українських військовополонених.
21 червня Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Угорщина порушила міжнародне право та права українських військовополонених, коли прийняла в'язнів від РФ.