Я був гекачепістом, коли був військовий заколот у Москві, - ветеран війни Жемчугов

Про це в етері Еспресо розповів в інтервʼю проєкту "Європейці" на телеканалі "Еспресо".

"Мій батько приїхав на Донбас з Волги, з Російської Федерації, будувати шахти. Я народився і виріс на Луганщині. І я  до 1991 року  був радянською людиною, молодою людиною  з радянською ідеологією  в голові. Але так сталося, коли проходив службу в радянській  армії, в Москві служив у військах КДБ і потрапив у ті війська ГКЧП - Державний комітет з надзвичайного стану, російською - Государственный комитет по чрезвычайному положению. Я був гекачепістом, коли був військовий заколот. Нам, солдатам,  дали наказ захопити місто Москву. Мені пощастило, що я не був  у тих місцях, де стояли біля Білого дому. Солдатам  дали наказ вбивати цивільне населення: "Давить их БТРами, танками". І  для мене це був  шок, стрес, що я - радянська  людина, молодий хлопець давав присягу захищати народ, а тут мені дають команду вбивати цей народ. Це для мене був перелом мого радянського виховання", - розповів Жемчугов.

За словами ветерана, переосмислення радянського минулого, знайомство з архівами НКВС та літературою про репресії, зокрема "Архіпелаг ГУЛАГ", стали для нього переломним моментом, після якого він остаточно відмовився від радянських поглядів і підтримав Україну.

"Стався  цей момент і я зненавидів комуністів, зненавидів радянську владу. І після цього - коли для мене був шок, що я міг вбивати цивільне населення -  я почав вивчати архіви НКВС, які відкрились після 1991  року. Багато ми дізналися. Почали друкувати книжки Солженіцина, я прочитав "Архіпелаг ГУЛАГ". І для мене був це ще один шок - з 1922 року дурили мільйони людей,  казали, що в нас Радянський Союз, дружні народи, а як з'ясувалось, - це був просто концтабір, який зробили нам росіяни під назвою "Радянський Союз". Це все мене шокувало. І ось в цьому я відрізнявся від тих людей, які не вчили історію, не цікавились нічим після 1991 року, жили тільки тим, що вклали в тому брехливому радянському підручнику з історії. І я тому став на бік України", - додав він.

Жемчугов також розповів, що під час полону росіяни намагалися ідеологічно зламати його та переконати відмовитися від України, однак він наголошував, що саме Україна дала йому можливості для життя, освіти й самореалізації, тому у 2014 році він добровільно став на її захист.

"І ви знаєте, я ніколи не казав, що в полоні мене постійно допитували, дуже часто намагалися ідеологічно зламати й казали: "Что тебе дала та Украина?". Я завжди відповідав: "А що мені повинна була дати Україна? Я народився тут, мене виховали, дали можливості здобути хорошу освіту, дали можливості займатися бізнесом. Я зробив дуже цікаву кар'єру. Я - заможна людина. Мені Україна дала можливості - я скористався місцем, і мені дуже тут подобається. Тому вважаю Україну своєю батьківщиною і тому я пішов її захищати. А ці росіяни, "брати по крові", навіщо  прийшли у 2014 році? Що  робили, "брати по крові"? Грабували,  вбивали,  ґвалтували наших жінок. Я не хочу нічого мати спільного з ними,  "з такими рідними братами". Для мене цінності - те, що дала мені Україна: родина, мати, мій дім, мій край, батьківщина. Ці цінності мені ближче, ніж їхня Російська імперія. І я, цивільна людина,  погодився у 2014 році, йти ризикувати своїм життям, своїм здоров'ям задля цього", - підсумував ветеран.