"Росія нарощує темпи "промивки мізків": юристка про спецтабори, де українських дітей перетворюють на солдатів Путіна

Еспресо звернувся до юристки та експертки регіонального центру прав людини "Зміна" Катерини Рашевської, щоб з’ясувати, чи можна вплинути на ситуацію через міжнародні інституції та притягнути Росію до відповідальності.

Росія створює собі армію майбутнього з українських дітей 

Українські правозахисники також робили свої підрахунки наявних у РФ дитячих таборів для українських дітей. 

"Ми робили своє дослідження саме по таборах, де в нас була цифра – 164 інституції зі зростанням цієї цифри на 70% за 2025 рік. Тобто значно збільшилась кількість нових таборів. При цьому уніфікували програму перебування у них. Єльська гуманітарна лабораторія презентувала резюме свого звіту, в якому стверджує, що кількість установ, яких утримувала чи продовжує утримувати українських дітей Росія, сягає 210. Ми ж говоримо тільки про табори, а вони – про вісім типів різних інституцій, включно із релігійними", – розповідає Катерина Рашевська, зазначаючи, що кількість таких закладів постійно збільшується.

Торік у грудні диктатор Росії Путін підписав указ, згідно з яким в кожному таборі відбувається "промивка мізків", мілітаризація неповнолітніх. починаючи з 8-річного віку, чи як його називають росіяни – "патріотичне військове виховання".

Правозахисники кажуть, якщо зіставити усі цифри, то можна зробити два висновки: Росія нарощує темпи промивки мізків аби якнайшвидше перетворити українських дітей на ворогів власної нації. Такі дії, кажуть правозахисники, можна трактувати як геноцид, хоча це питання складне.

"Суто із точки визначення злочину геноциду – а це дії, які вчинені із наміром знищити повністю або частково національну групу, як таку, то насильницька передача дітей з однієї групи до іншої є такими діями. З термінологічної точки зору ми можемо стверджувати, що росіяни, шляхом позбавлення нас частини майбутнього покоління, хочуть позбавити Україну існування. Тобто фактично викорінити нашу державність і підпорядкувати українських дітей собі. І це вже не тільки моя думка, це думка Європейського Суду з прав людини, зафіксована у рішенні від 9 липня 2025 року. 

Але, зараз ми можемо багато говорити про геноцид і що ми всіх покараємо, однак не хочеться створювати завищені очікування. На сьогодні я не бачу повної готовності, навіть у наших найближчих партнерів України, говорити про юридичну, а не політичну кваліфікацію подібних дій, геноциду, як злочин", – каже юристка.

"Доводити геноцид важко, потрібно шукати альтернативні шляхи"

Ще один нюанс, на якому наголошує Рашевська – в Римському статуті немає такого злочину, як мілітаризація неповнолітніх.

"Там ви його не побачите. Пропаганда Служби збройних сил держави-противника, окупаційної держави, не є воєнним злочином, хоча і є порушенням Женевської конвенції. Тому ми маємо бути надзвичайно креативними та гнучкими, щоб спробувати вийти на іншу кваліфікацію", – переконана Катерина Рашевська.

Вона додає, що має декілька ідей, як на це вплинути, однак усі мають розуміти корінь проблеми. 

"Перше – навіщо росіянам така величезна кількість людей, які практично вміють користуватися зброєю і вміють воювати ще до досягнення 18 років? Ця практична здатність зафіксована не тільки у промовах російських пропагандистів, а й у статутах "Юнармії" тощо. Відповідь на питання "навіщо?" цілком очевидна. Це ініціація запущення нового витка агресії у майбутньому. Про це свідчить і російський бюджет, де величезні видатки саме на військову сферу до 2030 року, і мілітаризація дітей. Фактично це означає, що росіяни планують воювати роками, поколіннями. Але світ і Європа чомусь думають чи сподіваються, що росіяни будуть воювати лише тут, в Україні. А я тепер не впевнена. Дрони залітають і в Польщу, і в Румунію, і, можливо, навіть держави Балтії, хоча підтвердження цього не має. Куди вступить нога цих перевихованих дітей, теж питання, ми цього не знаємо", – пояснює правозахисниця.

Тиск на батьків і використання релігійних організацій

Зараз відомо про те, що Росія викрала 1,6 млн дітей. Це, переважно, діти, які жили в окупації, потрапили під контроль росіян і були примусово переміщені. Сюди можна занести понад 19 тисяч дітей, яких нині ідентифікують, як викрадених чи депортованих. Йдеться і про дітей - сиріт, про дітей позбавлених батьківського піклування і про тих, хто має батьків. 

"Ми неодноразово фіксували примус. Коли батькам казали, що везуть їхніх дітей у літній табір, а натомість їх вчили воювати. Влітку повернули в Україну дитину, яка за таким сценарієм була вивезена на мілітаризацію".

Батьки часто опиняються безсилими проти тоталітарної системи. Вони навіть не можуть відмовитися від таборів, адже їх подають як безкоштовні та оздоровчі, а якщо батьки не хочуть оздоровлювати своїх дітей, то влада погрожує позбавляти їх батьківських прав. 

Крім того, правозахисні групи фіксують причетність до мілітаризації дітей як РПЦ, так і Білоруської православної церкви, яка є фактично філіалом РПЦ в Білорусі.

"Білоруська церква була однією з перших організацій, які фактично робили все для вивезення дітей з окупованих Донецької та Луганської області на територію Білорусі. Відбувалося таке ще у 2016 році. При тому, за їхніми ж власними даними, частина дітей так і не повернулась. Крім того, в Криму ми фіксували момент, де дітей змушували сповідатися. Масова сповідь у таборі мала на меті ніщо інше, як вивідати інформацію, простіше кажучи – свідчити проти своїх власних батьків", – пригадує Рашевська.

Читайте також: Голодні, без матраців, але в російській військовій формі: директорка Bring Kids Back UA Дарія Зарівна про викрадення українських дітей

Покарання для країни-окупанта у Міжнародному кримінальному суді

Аби ситуацію виправити, переконана правозахисниця Катерина Рашевська, Україні необхідно вимагати покарання для країни-окупанта за мілітаризацію росіянами українських дітей на рівні Міжнародного кримінального суду.

"Я не хочу, щоб ми були як держава, яка постійно щось просить: "введіть санкції", "криміналізуйте це" тощо. Я хотіла б, щоб держава взяла на себе роль лідера.

По-перше, потрібно домогтися адаптації норм міжнародного права під ті порушення та злочини, які чинить РФ. Це дозволить карати мілітаризацію не лише на національному рівні, а й через Міжнародний кримінальний суд. Бо, нагадаю, Україна тепер може виносити відповідні пропозиції на обговорення в міжнародних інституціях. Ми маємо прагнути, щоб мілітаризація й політична індоктринація кваліфікувалися, наприклад, як: злочин проти людяності (нелюдський акт), як загроза примусовій мобілізації – воєнний злочин, або як нелюдське поводження з дитиною, що одночасно може бути й воєнним злочином, і злочином проти людяності", – додала Катерина Рашевська.

Росіяни, упевнені правозахисні групи, повинні бачити чітку перспективу не лише санкцій, а й кримінальної відповідальності, щонайменше для осіб, які розробляли й впроваджують цю політику.

"Маємо враховувати, що ніхто не знає, де саме будуть використані ці діти, і вже є ознаки планування нового витка агресії з боку Росії. Планування агресії, – це окремий елемент міжнародного злочину, саме спецтрибунал може і повинен цим зайнятися".