ВР проголосувала за збільшення видатків на потреби оборони до 303 млрд грн

Про це інформують голова бюджетного комітету Роксолана Підласа та нардеп Ярослав Железняк. 

Підласа розповіла, що правки до законопроєкту розглядали понад 11,5 годин, втім, суттєвих змін не відбулося. Нардеп Железняк уточнив, що за законопроєкт проголосували 313 депутатів. 

Виділені кошти здебільшого спрямують на потреби оборони, а саме на: 

• Міноборони - 211 млрд грн
• МВС - 79 млрд грн
• Мінстратегпром - 4,3 млрд грн
• Службу безпеки України - 4,2 млрд грн
• Головне управління розвідки - 2,5 млрд грн
• Держспецзв’язку - 570 млн грн
• Службу зовнішньої розвідки - 500 млн грн
• Управління державної охорони - 230,5 млн грн

Крім того, збільшили видатки на: 

• Міністерство соціальної політики - 16,5 млрд грн
• Міністерство зовнішніх справ - 1,3 млрд грн
• Міністерство освіти та науки - 572 млн грн
• Міністерство енергетики - 350 млн грн
• Державне бюро розслідувань - 219 млн грн

"Такими змінами встановлено два рекорди за історію України: видатки загального бюджету вперше будуть більше 3,39 трлн грн, а дефіцит більше 2 трлн грн", - вказав Железняк. 

"Розгляд питання тривав 15 годин. Ми робили все, аби збільшити фінансування ЗСУ і збити зростання фінансування БЕБ, КМ, ДБР та інших структур, які не воюють. Проєкт збільшує доходи держбюджету 2023 року на 26 млрд грн, але видатки збільшуються аж на 316,7 млрд грн. На жаль, ми не отримали відповіді щодо реалістичності такого збільшення видаткової частини", – написала у своєму телеграм-каналі співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко..

Вона також повідомила: граничний дефіцит бюджету зросте з 1,7 до 2 трлн грн (доходи після змін будуть 1,4 трлн грн, видатки – 3,4 трлн грн).

"З позитивних моментів бюджетних змін – невелике зменшення граничного держборгу – з 6 трлн 197 млрд до 6 трлн 109 млрд грн. Також на 1 млрд буде збільшено фінансування роботи консульських служб, це була якраз ініціатива "ЄС". Кошти в рамках програми бюджетної підтримки ЄС на підтримку швидкого відновлення України скеровуються в спецфонд держбюджету", – зазначає Геращенко.

"На жаль, окрім збільшення видатків на МО, цим проєктом збільшується видатки на утримання БЕБ, ДБР, Кабміну, інших органів, які точно не воюють, але чомусь щедро фінансуються. Дозволяється Кабміну спрямувати залишки коштів від надходжень від Держгеонадр станом на 1 січня 2023 року Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на закупівлю спеціальної техніки та обладнання", – констатує співголова фракції.

"На що ще підуть кошти. Основний отримувач, цілком очікувано – Міноборони (+211 млрд грн – у т.ч. 195,7 млрд на особовий склад ЗСУ, його медзабезпечення і забезпечення ветеранів, ще 13,2 млрд – на закупівлю і модернізацію озброєння). Також +79,2 млрд грн додатково отримає МВС (у т.ч. +20,4 млрд – прикордонники, +39,7 млрд – Нацгвардія, +19 млрд – Нацполіція). Ще +16,5 млрд має отримати Мінсоцполітики (на соцзахист громадян, що "потрапили у складні життєві обставини"). Також +6 млрд отримує Держагентство з відновлення і розвитку інфраструктури (спецфонд), +4.4 млрд грн – Міністерство стратегічних галузей (на ВПК), +4,2 млрд грн – СБУ, +2,5 млрд – ГУР, +1,3 млрд – МЗС, +0,6 млрд – Міносвіти", – перерахувала Геращенко.

• Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що у проєкті Державного бюджету України на 2024 рік збільшено видатки на підготовку виробництва продукції оборонного призначення до 55,8 млрд грн.