Юрій Бутусов: Заява Бурби – це заява про злочин Зеленського і Єрмака

Минув тиждень від того, як колишній керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василь Бурба публічно заявив, що саме Єрмак і Зеленський дали команду відкласти спецоперацію по вагнерівцям. Чому дотепер і Зеленський, і Єрмак навіть не зробили спроби прояснити ситуацію по "вагнергейту"?

Думаю, що основна причина – великий страх. Влада боїться давати будь-які свідчення по цій справі. Тому що Єрмак і Зеленський розуміють: вони скоїли злочин. Вони скоїли тяжкий злочин і те, що зараз ними буде сказано, буде використано проти них. Цей злочин задокументований, у цьому злочині є свідки і є документи. І тепер, щоб не погіршувати свою участь, вони думають про те, яким чином вибудовувати свою лінію захисту. Ця лінія вибудовується через мовчанку і створення інформаційного шуму нечуваною за своєю кількістю армія зелеботів у соцмережах та спікерів від "слуг народу", які взагалі не цікавляться питаннями роботи правоохоронних органів, яких не турбує, чому мовчить Генпрокуратура, СБУ, ДБР… Вони просто звинувачують тих, хто про це говорить, і дуже смішно постійно підкреслюють, що Бурба виступив на каналі олігарха Ахметова. Хоча раніше "слуги" два з половиною роки безперервно виступали на цьому каналі, і сам президент Зеленський мав там персональні ефіри, і Єрмак мав там персональні ефіри. Вони просто жили в тому ефірі, а тепер раптом, саме в той день, коли прийшов Бурба, вони перестали туди ходити. До речі, ще за тиждень до того там сиділи міністр оборони Рєзніков і ще двоє "слуг". 

 Але це дуже дивно. Коли Офіс президента відмовився від участі в програмі Савіка Шустера "Свобода слова", вони сказали, що ніколи не будуть ходити на телеканали і говорити те, що хочуть олігархи – власники цих телеканалів. Тобто, вони поділили олігархів, які володіють інформаційними ресурсами в Україні, на "своїх" та "чужих". Виходить так, що на "1+1" Коломойського "слуги" ходять, а на телеканал "Україна" вони не хочуть ходити. Така вибіркова свобода слова з боку ОПУ Зеленського свідчить про що? Що і в анонсованій президентом боротьбі з олігархами теж буде така вибірковість?

Та ні, ні про що це не говорить. У Зеленського та "слуг народу" стратегія одна: якщо виникає якась халепа (а халепи виникають постійно), створити інформаційний шум, щоб якимось чином розбавити цю тему в інформаційному просторі і не відповідати по суті, не нести відповідальність. Побачите, будуть ще вони в ефірі у Ахметова, домовляться і все у них буде добре як і два з половиною роки до того. Ходять вони на всі ефіри до олігархів і ходити будуть. Ну раптом виявилась один раз на одному ефірі незручна для них тема, болюча, хоч раніше вони про це спокійно говорили. Хочу нагадати, що 18 вересня 2020 року був ефір у Савіка Шустера по "вагнергейту". І там цілу годину про це говорив Єрмак, у нього був цілий блок програми. Там не було нікого, мене туди не запросили і він спокійно один розповідав, що журналіст Юрій Бутусов взяв цю інформацію з російської газети "Комсомольская правда", що все це, цитую дослівно, "вигадана історія з першого до останнього слова". Він мене ображав і тоді його все влаштовувало, була гарна "Свобода слова" і гарний олігарх Ахметов. Все було добре, коли він міг там один брехати і ніхто його не міг виправити. А тепер, коли в ефірі почули іншу думку, то виявилось, що інша думка для них – вбивча штука, бо всі почують і зрозуміють їхню брехню. Насправді вони злякалися не Ахметова. Вони злякалися, що всі почують Бурбу, почують мене і порівняють з їхніми коментарями за останні 15 місяців "вагнергейту". Тоді у людей, у кожного буде своя думка щодо того, треба чи ні було скасовувати операцію. І кожна людина зрозуміє, що Зеленський, Єрмак і все керівництво "слуг народу" 15 місяців відверто і нахабно брехали українцям. От цього вони і бояться.

У неділю, 21 листопада, в день свого 50-річчя, голова ОПУ Андрій Єрмак написав пост у фейсбуці. Подякував батькам за те, що він народився, і написав таке, цитую: "Я завжди за об’єктивну критику, коли це не образа чи відверта неправда. Сьогодні у мене немає особистих ворогів, але є вороги моєї держави. І їм я хочу сказати: не дочекаєтеся, все буде добре у нашої країни, зміни незворотні". Фактично Єрмак сказав, що держава – це він, а той, хто проти нього – той проти держави Україна. Чи можна сприймати цю заяву як приховану погрозу всім причетним до оприлюднення матеріалів по "вагнергейту"?

Знаєте, я не боюсь ніяких погроз. Зараз це вже зовсім не страшно, бо ця історія на всіх телеканалах. Багато разів мені "передавали привіт", намагалися підкупити, був за ці 15 місяців тиск, була дискредитація. Ставитися серйозно до заяв "слуг народу" та Офісу президента після "вагнергейту" і всього того, що вони робили, дуже важко. Думаю, що це мають коментувати психоаналітики. Відбувається величезний скандал, кримінальний злочин, державна зрада. Єрмака звинувачують у державні зраді, провалі дуже важливої державної спецоперації, а у нього єдиний коментар, коли він на свій день народження каже: у мене нема ворогів, вороги є у держави. Він досі нічого не сказав по суті, але у людини така зірка у лобі, така велика корона, що тоді, коли треба відповідати за злочин, він говорить про свою велич. Це дуже показова психологічна історія, яка показує, наскільки далеко від реального життя держави знаходиться зараз Офіс президента.

Минулої п’ятниці, на вже згадуваному ефірі "Свободи слова", Василь Бурба сказав, що за його даними в Офісі президента є російський "кріт". За цей час жодної реакції нема ані від СБУ, ані від ДБР, ані від Офісу генпрокурора. Усі мовчать, нічого не коментують. Чому така колективна мовчанка і до чого вона може призвести?

Мовчанка тому, що це страх. Я вже сказав: вони розуміють злочин. Заява Бурби – це заява про злочин. Цій заяві треба давати належний законний хід. Але "слуги народу" розуміють, що зараз виклик Бурби, якщо у нього візьмуть свідчення, якщо він усе це задокументує, то їхнім наступним кроком має бути виклик Зеленського, Єрмака, інших керівників ОПУ, теж брати свідчення, і вони практично задокументують власний злочин. Для них це критично. Вони страшенно перелякані. Попри прямі звинувачення вони, як діти, роблять вигляд: а ми в домікє, нас нема. Це виглядає парадоксально. Ви – державні діячі. Це не ваше рішення – відповідати чи не відповідати. Це ваш обов’язок. Ви мусите це робити. Але ми бачимо, що вони уникають виконання державних обов’язків і роблять вигляд, що кримінального злочину не існує. Подивимось, як довго це ще буде тривати. Але це ганебне продовження цієї історії і доказ того, що злочин був, зрада була і "кріт" сидить. І цей "кріт" дуже наближений до президента Зеленського. Ми зараз не знаємо хто це, але можливо, що це і сам Єрмак, можливо, це Руслан Демченко (перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони з 16 червня 2020 року, – ред.), можливо – обидва, і, можливо, там ще й інша російська агентура в ОПУ. І мовчання Офісу президента про це говорить. 

Документи, які оприлюднив ти, Юро, документи, які кілька днів тому оприлюднила Яніна Соколова, це, очевидно, не останнє, що з’явиться у справі "вагнергейту". Очевидно, будуть ще якісь додаткові матеріали. Днями в одному з телеефірів Борислав Береза сказав, що ми ще дуже багато дізнаємося про цю операцію, що готуються ще якісь публікації. Чого ще чекати українцям, що нового дізнаємося про цю операцію і про роль у цій історії вищого державного керівництва України?

Думаю, що ще має бути багато документів по справі. Операція проводилася два роки. Я хочу сказати про документи, яких ми не бачимо, але які ми як громадяни-платники податків маємо бачити. Слідство по справі йде 15 місяців. Я є свідком по справі, я ходив на допити до Державного бюро розслідувань. За 15 місяців – жодної реакції, жодного рішення правоохоронний органів України. Ми не бачимо висновків правоохоронних органів. Болгарський журналіст Христо Грозев за 15 місяців, у вільний від іншої роботи час, зробив розслідування. А де ж правоохоронні органи України? Чому СБУ не зробило заяву у відповідь на слова генерал-полковника про "крота" в Офісі президента? Чому Генпрокуратура жодної правової оцінки не дала? А ДБР чому не дало оцінки? Як це розцінювати? Керівництво держави, під час війни (!), позбавило громадян інформації про один з тяжких злочинів проти державної безпеки країни. І вони роблять вигляд, ніби так і треба. Важко навіть усвідомити як аморально і цинічно діє зараз Зеленський і ті люди, разом з "кротами", які довкола нього сидять. Вони таким чином показують, що так, "кріт" є, а ми його будемо прикривати і захищати.

Влітку цього року ми з тобою говорили про спецоперації, провалені впродовж останніх двох років, спецоперації, які готувалися військовими розвідниками України. Ти тоді говорив про сім чи вісім таких спецоперацій, провалених за президентства Зеленського. Чи буде оприлюднено якісь деталі цих спецоперацій? Адже якщо влада не реагує на "вагнергейт", то чи буде вона реагувати просто на цифру 7 чи 8? Може таки треба Зеленському та його команді нагадати про те, що відбувалося впродовж останніх двох років? Якщо вони не чують професіоналів, то може почують суспільство?

Звичайно про це треба говорити. Я неодноразово казав, що провал "вагнергейту" – це просто одна з ланок великого ланцюга. Дійсно, є провали інших операцій.

Я просто хочу сказати, що це не за Зеленського, а це конкретно пов’язано зі створенням Володимиром Зеленським 16 червня 2020 року нової структури – Комітету по розвідці при президенті України. Начальником якої президент Зеленський призначив Руслана Демченка, який був першим заступником міністра закордонних за часів Януковича, співавтором сумнозвісних "харківських угод" щодо перебування ЧФ РФ у Криму, який підтримував ці угоди і який виступив 2013 року проти укладання Угоди про асоціацію Україна–ЄС, що призвело до Революції Гідності. Цю людину, проросійську повністю, було люстровано в березні 2014 року, звільнено зі служби і по закону про люстрацію позбавлено права займати державні посади. Але для того, щоб поставити цю людину начальником Комітете по розвідці, тобто віддати йому повний контроль над усіма розвідувальними службами України, президент Зеленський порушив закон про люстрацію і незаконно, своїм указом, призначив люстровану людину на посаду. І саме після цього призначення 16 червня 2020 року почалася серія провалів спецоперацій ГУР МО проти Російської Федерації. Перша спецоперація – з постачання приладів "клістрон"до зенітно-ракетних комплексів, які таємно вивозили з Росії – була провалена 1 липня. Про це була публічна інформація, офіційна заява наших Збройних сил про те, що у них слідчі ДБР чомусь вилучили клістрони, які привезли з Росії. І після того в Росії засудили людей, які допомогли українській військовій розвідці це зробити. А 8 липня відбулося затримання силами СБУ аґентурно-бойової групи ГУР МО за хибними звинуваченнями в незаконному зберіганні зброї. Це призвело до повного розсекречування групи і провалу штурму тюрми "Ізоляція" в Донецьку. І третя за рахунком провалена спецоперація – "вагнергейт". Потім відбулися інші речі. Тобто, це все не випадковість – це тривалий довгий ланцюг зради, злочинів, за які досі ніхто не відповідає і розслідування щодо яких не ведеться.

Усе ж таки хотілося б зрозуміти, що відбувалось і відбувається в ОПУ. Тому що 21 листопада цього року у нас були певні ілюзії того, що принаймні в День Свободи та Гідності громадян пропустять до Офісу президента. Зібралась доволі велика група людей, які йшли на Банкову, щоб вимагати відставки Єрмака. Поліція не пустила громадян України до будівлі Офісу. Чого, на твою думку, зараз боїться влада? І наскільки загрозливими для команди Зеленського є акції протесту, анонсовані лідером Демсокири Юрієм Гудименком на 1 грудня? Він сказав, що буде безстрокова акція під ОПУ.

Думаю, вони страшенно перелякані, що буде суспільний тиск. Як ми бачимо, влада взяла курс на замовчування державної зради. Нема жодних пояснень, жодних правових рішень, повна бездіяльність правоохоронних органів. Вони розуміють: єдине, що може змусити їх до відповідальності або хоча б до простих пояснень – це якщо вийдуть люди. Ми бачимо, що примусити Зеленського до відповіді можуть тільки якісь масові акції, наприклад, блокування того ж Офісу президента. Ніяких інших засобів примусити Зеленського та Єрмака до відповідальності не існує.

Нинішній керівник Головного управління розвідки МО Кирило Буданов, перебуваючи в США, дав розлоге інтерв’ю одному з американських видань, де сказав, що в січні-лютому 2022 року російські війська можуть розпочати широкомасштабну військову операцію проти України. Генерал Буданов каже, що масові акції протесту мають на меті дестабілізувати ситуацію в Україні, зокрема по "вагнергейту". Як ти оцінюєш ці заяви?

Ну, слухайте… Людині дають завдання озвучувати тези, які видає Офіс президента. Я до цього ставлюся як до зрозумілої слабкості керівника. Це ще дуже молода людина, яку легко обдурити політиканам з Офісу президента. Ми розуміємо, що скандал "вагнергейт" існує не тому, що хтось там щось каже, а тому, що не працюють правоохоронні органи, які мають ухвалювати рішення. Якщо, наприклад, те, що я говорив останні 15 місяців – неправда, якщо Бурба сказав неправду, а насправді у президента Зеленського не було "крота", то порядок дій такий: ДБР має в порушеній справі допитати свідків і винести рішення про відсутність складу злочину, а процесуальний керівник, прокурор, має розписатися, що дійсно немає складу злочину – підпис, печатка. 

І тоді, згідно з законом, дві особи мають нести кримінальну відповідальність за свої висновки. Якби вони збрехали – пішли б у тюрму. Таким чином треба закрити цю справу. А якщо справу не закривають, тобто вбачають там злочин, то жодна людина у владі, яку сформували "слуги народу", не хоче брати на себе відповідальність за злочин, скоєний Зеленським, Єрмаком, Демченком, а можливо й іншими "кротами" в ОПУ. Ось така складається ситуація. І доки у нас не почнуть працювати правоохоронні органи, до того часу, крім примусу силами демонстрацій, вулиці та людей, не буде нічого. Інших засобів примусити владу виконувати закон, на жаль, не існує.

Але ж те, що керівники ДБР, Генпрокуратури та СБУ не бачать проблем і жодним чином не реагують на "вагнергейт" і на слова колишнього керівника військової розвідки, свідчить, що ці керівники є співучасниками цього злочину, бо вони фактично не виконують свої службові обов’язки і не реагують на оприлюднену в ЗМІ та публічному просторі інформацію.

Так, цим вони визнають, що зрада є і що вони до цього причетні. Цією мовчанкою вони просто не залишають інших версій.

Запитання від Людмили Терехової: "Як ви вважаєте, чи мають наші розвідники гарантовану особисту безпеку і безпеку їхніх родин після оприлюднення їхніх імен після "вагнергейту"? У разі вторгнення північного сусіда на нашу землю чи виключаєте ви втечу президента, наприклад, до Оману чи ще кудись? І як тоді можуть розгорнутися події в Україні?"

По першому питанню. Безпеку розвідників, як забезпечували вони після звільнення, так самі і забезпечують зараз. Єдине, що наші союзники, США, допомогли організувати в Україні охорону особисто Василя Бурби. Йому від посольства США надали броньований автомобіль і американці допомагають у організації його охорони. На жаль, держава Україна до цих заходів не причетна. Інші розвідники, на жаль, мусять самі дбати про власну безпеку. Це дуже ризиковано, але люди на це пішли.

Стосовно другого запитання. Про це передчасно говорити. Думаю, до того предмету, який ми зараз обговорюємо, це не стосується. Ми всі бачимо і розуміємо, якщо навіть на ситуацію з "вагнергейтом" всі державні органи просто лякаються відповідати, то наскільки вони можуть бути дієздатними в разі російського вторгнення? Це абсолютно безпорадні слабкі та безвідповідальні люди. Що з ними буде? Думаю, коли підуть російські танки, Банкова так само перелякається і зникне. Буде десь сидіти під лавкою поки не проясниться ситуація і хтось не візьме на себе відповідальність. 

До речі, про такий сценарій і про те, що зараз відбувається на кордоні, на півночі, сході та півдні України, коли американська розвідка упродовж останнього місяця кілька разів через ЗМІ повідомляла світу та Україні про реальну загрозу військового вторгнення збоку РФ, а ми чули щодо цього суперечливі заяви від секретаря РНБО, від Зеленського, від нового міністра оборони Рєзнікова. І тепер, після поїздки до США Рєзнікова і Буданова, останній раптом говорить, що це справді реальний сценарій. Чому така суперечлива інформація? Зеленський хоче бути президентом виключно позитивних новин?

Думаю, Зеленський не хоче нести відповідальність за проблеми. Для нього державна посада – це виключно збирання вподобайок і позитивний піар. Він взагалі не розуміє, що держава потребує відповідальності саме під час кризи, під час проблем. І така безвідповідальна поведінка проявляється в усьому. Подивіться як реагували. Першими про концентрацію російських військ заявили не українські посадовці, а американські журналісти. І що відбулося? 1 листопада оприлюднено заяви та фото розгортання російських військ у американських виданнях і того ж дня Міністерство оборони виступає з заявою, що ніякого скупчення російський військ нема, а це все – частина інформаційно-психологічних операцій проти України. 2 листопада секретар РНБО Данілов заявляє, що ми взагалі не розуміємо навіщо американці поширюють дезінформацію, що це тиск на Україну і ми не розуміємо з якою метою вони це роблять. 5 листопада прес-секретар президента Нікіфоров робить заяву, що інформація американців не підтверджена і ми взагалі не чуємо ніякої загрози. Він каже, що заслухали інформацію головнокомандувача ЗСУ Залужного, а там жодної загрози нема, жодних проблем. Це офіційна заява Нікіфорова. На нас чиниться тиск, заявив прес-секретар президента Зеленського, а загрози нема, не хвилюйтесь. 

Я написав, що це повна дурня. Як можна не реагувати на супутникові фото, де зафіксовано скупчення військ? Це ж повний ідіотизм. Але Офіс президента нічого не казав по суті аж до того, як 12 листопада держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Росія зосереджує війська для нападу на Україну і ситуація дуже загрозлива. І тільки після цього ОПУ щось почав помічати, помітили кризу. Про що це говорить? Взагалі відсутнє адекватне сприйняття реальності. Зеленський, Єрмак, вони просто в якомусь космосі живуть і абсолютно не цікавляться, не відповідають на питання національної безпеки.

За тим, що відбувається навколо України, уважно стежать наші американські та європейські партнери. Сценарій, який вимальовується на січень-лютий 2022 року, виглядає доволі жахливо з північного, східного та південного напрямку. Чи готова зараз Україна і керівництво нашої держави до такого розгортання подій? Виникає слушне запитання: якщо упродовж п’яти днів президент і глава його Офісу не знаходять часу прокоментувати скандальну історію з вагнерівцями, то що буде, якщо Росія справді вирішить піти широкомасштабною війною проти України? Є в українській владі люди, які можуть брати на себе відповідальність, нести цю відповідальність і, головне, пояснювати українцям, що зараз потрібно робити, до яких викликів треба готуватися державі?

Перше. Хочу зазначити для розуміння того, що відбувається, дуже важливий момент. Ти сказав "скандал з вагнерівцями". Я б хотів уточнити це формулювання. Так от скандал з вагнерівцями був у нас до минулої п’ятниці. З часу, коли я написав про зрив операції, 18 серпня 2020 року, і до 19 листопада 2021 року можна було називати це скандалом. 21листопада цього року генерал-полковник Василь Бурба зробив заяву про злочин. З цього часу це вже не можна називати скандалом. Це заява про злочин, де є державна зрада, це офіційне визначення. І на цю заяву про злочин керівництво держави жодним чином не реагує. Чим підтверджує звинувачення, що державна зрада – це насправді свідомі дії президента Зеленського та керівника ОПУ Єрмака. Це абсолютно екстраординарні речі в українській історії. Такого ще не було. І вони сидять мовчки, ніяк не реагують. На тлі усвідомлення цього факту говорити про те, що там хтось на щось здатний я навіть не бачу підстав. Чого можна очікувати від влади, яку один з найвищих посадовців, військовослужбовець, чітко й однозначно звинувачує у злочині, а вони й досі роблять вигляд, що нічого не сталося. Я взагалі не бачу, хто з тих, хто зараз при владі, може вважати себе державним діячем. Для мене вони всі зараз підозрювані, можливі співучасники. 

Який ти бачиш вихід з нинішньої ситуації? Що має відбутися, аби можна було сказати, що в цій історії ми розібралися і ставимо в ній крапку? ДБР має допитати Єрмака? СБУ та генпрокуратура мають розібратися з "кротами" в ОПУ? У Верховній Раді мають створити незалежну тимчасову слідчу комісію, яка дасть відповіді на всі запитання? Що має відбутися, аби можна було констатувати: ця історія завершена?

Будь-які звинувачення у злочині можуть бути завершені у двох випадках. Перший: постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи або в закритті провадження з певних причин, визначених законом, передусім за відсутності складу злочину. Другий: вирок суду. Інших варіантів не існує. Якщо Офіс президента і Зеленський кажуть, що це не варта нічого ситуація, то слідчий, який веде зараз справу в ДБР, має підписати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, про закриття провадження. І так само має підписати постанову процесуальний керівник, прокурор Генпрокуратури. Якщо підстав для закриття нема і це фактично злочин, має бути розслідування і вирок суду. Третього варіанту нема. 

Ти віриш, що цю справу коли-небудь буде доведено до завершення? Зрозуміло ж, що Зеленський та Єрмак не вічно будуть в українській владі. Очевидно, що висновки про те, чи вчинили вони державну зраду не Bellingcat’у робити. Позитивні блогери Офісу президента часто апелюють до того, що в розслідуванні Bellingcat немає висновків. Але такі висновки мають робити не Bellingcat, а слідчі органи України і суд. То чи дочекаємось ми того часу, коли Зеленський і Єрмак будуть відповідати за цю справу перед судом?

Думаю, що покарання за злочин є невідворотним. Якщо раніше могли бути сумніви щодо причетності до злочину президента Зеленського або конкретно Єрмак, конкретно Демченка, то зараз зрозуміло, що вони співучасники і або самі злили, або розуміють хто "кріт", або свідомо прикривають "крота". І вони взяли на себе відповідальність за цю державну зраду. Все очевидно і висновки колись будуть. А те, що зараз "слуги народу" бігають і замість рішень правоохоронних органів розповідають, що їм нібито подобається розслідування Bellingcat, це тільки тому, що вони в цьому розслідування читають тільки те, що їм подобається. А там чітко сказано, що операцію скасував Єрмак. І якщо їм це так подобається, то під суд має йти Єрмак? Вперед. Проблема в тому, що вони створюють потоки брехні, щоб перекрити скандал. Але вони не розуміють, до чого це призведе. Чим більше вони говорять, тим більше люди розуміють, що щось сталося, звертають увагу, формують свою думку. А людина, яка почитає Bellingcat, а потім подивиться інші джерела, чудово зрозуміє, що це державна зрада. Тому мені подобається ця панічна реакція Офісу президента, який топить сам себе своєю брехнею і своєю мовчанкою, мовчанкою посадовців, брехнею та інформаційним шумом найнятих блогерів, своїх зелеботів. Ця історія доведе їх до логічного фіналу.

Олена Твердохліб питає: "Як ви думаєте, вагнерівці дозволили б посадити літак в Україні? Чи не здається вам, що так звана бомба на борту звучить дуже наївно і це могло б лише спровокувати небезпечний поворот подій?"

Перше. Екстрені посадки літаків через надзвичайні причини, вказані в Правилах Міжнародної організації цивільної авіації – це звичайна практика. Нічого дивного в цьому нема. Друге. Що можуть зробити неозброєні люди на борту літака, який має терміново сісти з якихось причин, які пасажирам ніхто не пояснює? Коли командир екіпажу ухвалює рішення про екстрену посадку, у нього на це є свої підстави. А враховуючи те, що на борту літака були підготовлені до рукопашного бою співробітники української розвідки і те, що екіпаж турецького літака був готовий до можливої екстремальної ситуації, ризик фактично був відсутній.

Повернемося до ситуації навколо України у зв’язку з російською загрозою. Ти військовий журналіст, володієш інформацією про те, що зараз відбувається на Сході України. Чи готові зараз ЗСУ до розвитку найдраматичнішого сценарію, пов’язаного з накопиченням на кордоні російських військ? Зрозуміло, що головна мета Путіна – щоб України взагалі не існувало. Наскільки велика ймовірність наступу росіян і чи готові ми до широкомасштабної війни РФ проти України?

Знову ж таки повернемось до визначення понять. Війна проти України йде восьмий рік. Ця війна не схожа на Другу світову. У сучасному світі війна не означає, що треба рити траншеї від моря до моря, мобілізовувати все населення і всі мають сидіти з гвинтівками в окопах. Війна, за визначенням, яке виникло ще в XIX столітті, має підірвати силу спротиву нації, спротиву держави, бойовий та моральний дух і призвести до зміни державної політики. Для того, щоб це зробити необов’язково застосовувати виключно воєнні інструменти. Військова сила використовується як один із інструментів постійного тиску на противника. Росія використовує постійний тиск за допомогою багатьох важелів. Це і військовий тиск, проведення бойових дій на Донбасі. Чи є загроза, що Росія буде розширювати зону конфлікту в Україні, проводити наступ? Звичайно є. І треба проговорювати конкретні сценарії, треба проговорювати, що Росія застосовує багато важелів, щоб підірвати спротив і знищити Україну як державу. Або друга мета – постійно підтримувати в Україні хаос, невизначеність, слабкість влади і таким чином тримати Україну в стані неспроможності чинити Росії більший спротив, ніж зараз. На жаль, ця мета реалізовується, тому що наша влада замість того, щоб будувати сильну державу, сильну національну оборону, йде на компроміси з РФ, утримує у своїх лавах російських "кротів", з якими вибудовує пряму комунікацію з Москвою, і фактично проводить таку політику, щоб Кремль бачив – ми не збираємося чинити опір. Як показав "вагнергейт", українська влада йде на поступки Кремлю. Зеленський "вагнергейтом" показав Путіну, що він готовий йти на поступки, що він дуже миролюбний і не хоче дратувати Москву, що і він слабкий, і Україна слабка, тож, будь ласка, продовжуйте терористичні атаки, а ми вас сильно чіпати не будемо. Ставати в позу жертви, показувати слабкість – абсолютно хибний шлях у війні. Цим ми стимулюємо Путіна для подальшого тиску і збільшення хаосу. Тому, на жаль, поки наша влада неспроможна чинити спротив, а тільки й думає як іти на поступки ворогу і дивитись в очі Путіну, нічого змінити в цій війні ми не зможемо. 

Насамкінець хочу запитати, чи можуть, на твою думку, нинішні події навколо брехні на найвищому політичному рівні в державі призвести до дочасних президентських та парламентських виборів?

Важко сказати. Думаю, що до дочасних виборів не призведуть, але призведуть до того, що люди побачать хто нами керує, наскільки керівництво країни неадекватне і неспроможне відповідати на виклики національній безпеці.

Можливо, вони зараз придумають ще якийсь штучний зашквар. Я так розумію, що "вагнергейт" вони намагалися перебити "замахом" на Романа Лещенка. Може ще щось днями з’явиться аби змістити акценти в аналізі політичної ситуації в Україні.

Так, ми ж бачимо, як створюються штучні вкиди, щоб якось відвернути увагу від того, що Зеленський і Єрмак уникають відповідальності за "вагнергейт" і не коментують заяви Бурби, тобто не реагують на заяву про злочин, на те, що у злочині звинуватили їх самих. Але думаю, що обдурити народ їм не вдасться.

На цій оптимістичній ноті ми й поставимо крапку в нашій розмові. Народ обдурити їм не вдасться. Дякую.