“Залізний спис” чи “Залізний купол”, що необхідно Україні? - розслідування Тетяни Чорновол

Про це йдеться в розслідуванні Тетяни Чорновол спеціально для Еспресо.TV.

Останні тижні  ми були свідками, як Ізраїль майстерно захистив своїх громадян  від  ракет ХАМАСу. Тисячі ракет були перехоплені та ліквідовані в повітрі протиракетною системою “Залізний купол”. Загроза страшних руйнувань та смертей перетворилася для людей у  споглядання видовищних феєрверків.   

Наша влада також не залишилася осторонь, а міністр оборони Андрій Таран  заявив, що Міноборони розглядає можливість купівлі Україною чогось на кшталт ізраїльського “Залізного куполу”  

Така ініціатива міністра на тлі успіхів ізраїльтян безумовно виглядає привабливою для суспільства. Тільки сувора правда в тому, що  “Залізний купол”  вбереже нас від ракет ХАМАСу, кустарно склепаних в катакомбах Сектору Газа, але на жаль він не є ефективним захистом від Російської Федерації, озброєної до зубів різноманітними засобами ураження. Таран сам про це знає, його заява була піаром на чужому успіху. Cпочатку  поясню, чому “Залізний купол” не наш варіант.

Нагадаємо, Краматорськ був обстріляний 2015 року серед білого дня російськими “Смерчами” з  Горлівки. Вулиці міста були  переповнені людьми, Краматорськ вважався безпечним, туди  з’їжджалися переселенці з усього Донбасу.  Тому багато поранених,  17 -  загинуло.

Також в січні 2015 відбувся обстріл жилих кварталів Маріуполя з систем залпового вогню “Град” та “Ураган”.  Загинула 31 людина, більше ста було поранено (серед них діти, підлітки).

 Система ППО “Залізний купол” міг би перехопити ці ракети. І хоча він не  ефективний  проти авіації, крилатих  ракет, а тим паче балістичних, може все-таки варто купити його для захисту прифронтових міст, які в першу  чергу потерпають від російських “Катюш”?

Нажаль ні. Насправді, не важливо чи міністр оборони Андрій Таран купить один комплекс “Залізного куполу” на 60 ракет перехоплення за 50 млн. доларів чи два “купола” чи сто,  це будуть   лише  критичні витрати   для нашого  оборонного бюджету, а для захисту країни – нуль.

Тому, що   ДНР і ЛНР   отримають веселий атракціон.  Вони будуть регулярно заради  сміху  практикувати  салюти – залпи “Катюш”  в чисте поле.  Тільки для того, щоб з українського оборонного бюджету на дорогі ізраїльські ракети перехоплювачі вилітали десятки мільйонів доларів за одну вечірку.  

Але є інший шлях. Захищати  прифронтові міста можна не лише ракетним щитом, а також “ракетним списом”.  Захиститися від обстрілів ракетами можна не лише збиваючи їх на підльоті,  а  шляхом ліквідації  ворожих бойових машин  “Град” та “Ураган” на окупованій території. А не завадить тримати під прицілом “Смерчі”, які сконцентровані біля нашого кордону на території РФ.  Це і називається “ракетний спис”.

Для цього наша “оборонка” зробила ракети  “Вільха” з  точністю влучання – прямо в яблучко. За  контрактами часів Порошенко в армію вже поставлено більше ста ракет і “Вільха” вже третій рік працює, як засіб стримування від провокацій.

Звернемо увагу, де ДНР та ЛНР тримають системи залпового вогню.  Наприклад, новина від місії ОБСЄ, яка зафіксувала маневр 15 бойових машин “Град” біля селища Хрустальне на окупованій території.  В цьому районі знаходяться бази зберігання військової техніки, зокрема і систем залпового вогню. Чому саме там? А тому, що “Вільха” має дальність 70 км.  А до  Хрустального  80 км від  лінії фронту.  Тобто наш  “ракетний спис” не дістає до цих баз. Однак, КБ “Луч” має далекобійну “Вільху М”  на 130 км. Ситуація з “Вільхою М” просто абсурдна. Президент Порошенко прийняв успішні випробування Вільхи М наприкінці свого президентства. Однак після перемоги на виборах  Зеленського нове керівництво міноборони почало створювати для проекту  штучні перешкоди тому “Вільха-М” так і не пішла в серійне виробництво. Зокрема, спочатку   протоколу державних  випробувань вимагав від КБ “Луч”  здійснити  20 запусків ракет. І хоча всі ракети успішно пішли в ціль з’явилася вимога випробувати ще 10 ракет .

Фінансування на виробництво цих ракет державному КБ “Луч” влада не дала. Тому проект “Вільха-М” опинився в пастці. Був втрачений  цілий рік. Тільки зараз влада виділили кошти на заключний етап випробування…

 Така сама абсурдна ситуація сталася з  ракетним комплексом “Нептун”. Майже рік зволікання, поки Міністерство оборони  виділило кошти на його виробництво. Це був нічим не виправданий саботаж, адже “Нептун” це теж наш “ракетний спис” на   узбережжі Чорного і Азовського морів.   Реалізація проекту була загальмована на початку року з геть абсурдних причин. Зокрема, Міністерство оборони України забракувало шасі для комплексу виробництва вітчизняного заводу “Краз”, щоб купити за кордоном значно дорожчі чеські “Татри”.  Ці додаткові витрати були  вибрані  з бюджету  на  виробництва ракет. Очевидно проблема була не в шасі “Краз”Влада продовжує штучно гальмувати проект авіаційної ракети “Нептун”.         
Сумно це визнавати, проте найбільші втрати система захисту повітряного простору Україна зазнала в часи президентства Віктора Ющенка. Тодішній міністр оборони Анатолій Гриценко зняв з бойового чергування та віддав на реалізацію  найцінніше, що у нас було в ППО -  6 “Буків” та 4 “С-300”.   Причому “Буки” були реалізовані фірмам прокладкам за надзвичайно заниженою ціною - в бюджет надійшла лише 10 частина їх ринкової вартості. А зараз ми не можемо їх купити навіть за ціною в 100 разів вищою.

Поки що Україна захищає свій повітряний простір  Мінськими угодами. Заборона на використання бойової авіації стало  головним  досягненням української сторони в Мінських угодах. 

Проте зрозуміло, що угоди не вічні. Цінний лише час, який ми отримали, щоб будувати ракетний щит.