Впродовж років Росія звикла використовувати газ та нафту як інструменти шантажу європейських партнерів. Однак після повномасштабного вторгнення в Україну, яка є одним з найбільших виробників продовольства у світі, найперше, що вони зробили, – заблокували експорт українського зерна через Чорне море. Відтак і ООН, посли G7 заговорили про загрозу глобальній продовольчій безпеці без відновлення експорту з України. Згодом саме ООН стала однією зі сторін підписання так званої зернової угоди, яка дозволяла відновити експорт українського зерна. То ж як так сталось, що українське зерно раптом стало небажаним на європейському ринку, а разом з ними під заборону потрапила й інша продукція, як-от мед, цукор і навіть вино?
Тривалий час левову частку українського експорту забезпечували чорні метали. Але впродовж останніх років частка зернових та олійних постійно зростала. За даними Держстату, за 2021 рік Україна експортувала чорних металів на 13,95 млрд дол, а зернових – на 12,3 млрд. Тобто наша валютна виручка і курс гривні за великим рахунком сильно залежали саме від зерна.
Тим більше, що через війну експорт залізної руди скоротився на 45,9% в обсягах, на 57,8% у вартості і склав 2,9 млрд доларів (за даними Мінекономіки). Експорт продовольства також скоротився, але не настільки драматично. Зокрема, кукурудзи вдалось експортувати на 5,94 млрд доларів, олії на 5,46 млрд доларів, пшениці – на 2,6 млрд. При цьому експорт пшениці впав найбільше – понад 44%.
Друга причина, чому Росія намагається "вибити" Україну із зернового експорту – пряма конкуренція. Через перебої з поставками Україна втрачає напрацьовані ринки збуту в Азії та Африці, а Росія їх успішно займає. Торгуючи в тому числі і краденим українським зерном. Морські поставки пшениці з PФ в січні та лютому склали 6,1 мільйона тонн, що приблизно на 90% більше, ніж роком раніше, згідно з даними Logistic OS, повідомляє Bloomberg.
Читайте також: Наше завдання – втримати напрацьовані канали збуту зерна, а не вивезти його будь-куди, – Тетяна Гетьман
Отже, цілком очікувано, що Росія і далі блокуватиме роботу зернового коридору (станом на 17-18 квітня у Чорному морі були заблоковані 50 суден з українським зерном) і намагатиметься створити перешкоди українському експорту іншими шляхами.
Основну частину агропродукції Україна експортувала морем для країн Азії та Африки. Однак через заблоковані порти експорт був неможливим, на світовому ринку виник дефіцит, і ціни пішли вгору. Приблизно у квітні минулого року у європейських супермаркетах виник дефіцит соняшникової олії, подорожчало борошно, а потім почали зростати ціни на молоко та м’ясо. Для багатьох європейців виявилось сюрпризом, що далека війна в Україні може впливати на ціни звичних для них продуктів, бо сировина для них надходила з України.
У травні минулого року Євросоюз скасував ввізні мита для українського продовольства. Пшениця, соняшник, кукурудза, які раніше постачатись морем, почали транспортувати сухопутними шляхами. Насамперед - до Румунії, а звідти до чорноморських портів, а також через Польщу - до балтійських.
"Коли українське зерно пішло через країни Європи, пропозиція на європейському ринку збільшилась. І справді через це ціни на зерно в Румунії та Польщі знизились. Проаналізувати, що мало більший вплив – загальносвітовий фактор зниження цін чи український експорт,– складно. Польські фермери пов’язали це саме з ситуацією в Україні та почали вимагати припинити експорт з України. Бо наше зерно попри транзит, частково таки осідало на їхньому ринку", – каже директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман.
Ще одна проблема – неготовність інфраструктури до транспортування та зберігання великої кількості зерна. Тож у портах виникали кількаденні черги на завантаження, що теж не подобалось місцевим підприємцям.
Протест польських фермерів у лютому 2023 року
На відміну від України, де вирощуванням зерна здебільшого займаються великі агрохолдинги, у Польщі "рольнікі" – це переважно невеликі локальні підприємства. Але їх багато. Відтак - це впливова група виборців. І вони виявились незадоволені політикою влади, яка не здатна захистити їхні інтереси. А враховуючи, що у Польщі восени мають відбутись вибори, партія влади "Право і справедливість" мусила відреагувати на їхні вимоги.
Підігрів ситуацію і скандал з технічним зерном з України, яке начебто на польському ринку продавали як продовольче найбільшим виробникам борошна в країні. За даними Rzeczpospolita, шахраї мали отримати матеріальну вигоду в розмірі 1,5 млн злотих.
Наразі у Польщі триває розслідування цієї справи, тож наразі невідомо, чи це українська компанія підмінила документи, чи хтось з польських посередників. Однак цей скандал кинув тінь на усе українське зерно, мовляв, воно не належної якості, може бути заражене грибками і пестицидами, оскільки воно не проходить перевірок. Тим часом в українському уряді проблему проігнорували. Хоча могли б оголосити про паралельне розслідування, аби бодай удати, що нас турбує якість зерна, яке постачається європейським споживачам.
Щодо самого рішення про заборону експорту і транзиту (транзит мають відновити 21 квітня) - воно стало шоком не лише для України та Єврокомісії, а й для польських підприємств. Адже ембарго поширюється не лише на зерно, яке стало причиною протестів, а й на інші товари, які Польща не може покрити власним виробництвом.
"Уже на вихідних один польський трейдер зіткнувся з наслідками запроваджених правил. Його контейнери з медом, що прямували до порту Гданська, а потім до США, були заблоковані на польсько-українському кордоні. Іншим прикладом незрозумілого рішення є включення до списку заборонених продуктів українського вина, частка якого на польському ринку залишається мізерною", – йдеться у повідомленні Польсько-української господарчої палати.
При цьому, за даними ПУГП, за перші п’ять місяців 2022 року вартість агропродовольчого імпорту з Російської Федерації до Польщі склала 178 мільйонів євро. Це на 48% більше, ніж у попередньому році. Загалом за минулий рік експорт агропродовольчих товарів з Росії до Польщі зріс на 37,5% – з 307,3 млн євро у 2021 р. до 422,5 млн у 2022.
"Як логістичний хаб для України, Польща стала її найбільшим вікном у світ після блокади чорноморських портів. Це означає необхідність оптимізації заходів митного, ветеринарного та фітосанітарного контролю та визначення солідарних умов торгівлі, а не введення заборон на українські товари, які в той самий час можуть бути імпортовані з Росії", – підкреслює Даріуш Шимчиха, віцепрезидент ПУГП.
Німецьке видання "Die Welt" пише, що польська заборона є типовим прикладом динаміки польської політики напередодні осінніх парламентських виборів у Польщі.
"Цей випадок є прикладом того, як солідарність з Україною в Європі може швидко ослабнути, якщо витрати для країни-члена занадто високі", – пише "Die Welt.
Після польського ембарго на українське продовольство, схожі рішення прийняли Угорщина, Словаччина та Болгарія. Фактично, наразі єдиними країнами, у які українські аграрії ще можуть продавати продукцію, а не тільки провозити через територію, лишаються Молдова і Румунія. Однак міністр сільського господарства Петре Дая скерував українській стороні прохання швидко знайти шляхи обмеження експорту зернових та олійних культур (соняшник, ріпак) до Румунії, враховуючи труднощі, з якими стикаються румунські фермери.
Рішення країн-сусідів, які, до того ж є членами ЄС, порушує європейське законодавство, і у Єврокомісії уже засудили одноосібні рішення Польщі та Угорщини. Однак сподіватись, що ЄС змусить скасувати обмеження на імпорт зерна з України, не варто. За даними Financial Times, у Брюсселі готують обмеження імпорту з України до п’яти країн-членів ЄС. Тобто фактично спробують узаконити уже прийняті рішення.
Тим часом частина агропідприємств в Україні вимагають від нашого уряду запровадити обмеження на імпорт товарів з Польщі. Зокрема, Спілка молочних підприємств України (СМПУ) звернулася до Кабміну з вимогою захистити вітчизняну молочну галузь і застосувати дзеркальні заходи до польської молочної продукції, зокрема заборонити її імпорт на період запровадженої заборони експорту українських молокопродуктів до Польщі. Утім, навряд чи такі взаємні обмеження допоможуть вирішити аграрну кризу, швидше навпаки.
За словами аналітика аграрного ринку Андрія Ярмака, єдине, що залишається українській владі – переговори та пошук компромісів. Тим більше, що рішення Польщі про тимчасову заборону на ввезення агропродукції з України негативно позначиться на їхньому тваринництві внаслідок подорожчання кормів, тож вони також тиснутимуть на польський уряд.
Окрім того, українська сторона мала б подбати, щоб на час переговорів українські трейдери не порушували транзитних правил. Тобто якщо передбачається, що товар йде через Польщу чи Румунію транзитом до найближчого порту, то він не повинен йти на внутрішній ринок цих країн.