Звук тисяч генераторів, що цієї осені лунає по всій Україні, — це пісня куркулів

Пробігав нині скверик на Позняках: там, де з десяток кав'ярень на маленькому п'ятачку.

Якраз вимкнули світло.

І до дитячих голосів, які там домінують навіть в таку бридку погоду як нині, додавалося ритмічне та злагоджене дир-дир-дир.

Оцей хор генераторів, саме нині, звучав ніби великий (та величний) аудіофак Кремлю.

Нам вистачило тридцять років без вас, щоб політична свобода та економічна воля відродила хазяїна. І звук тисяч генераторів, що цієї осені лунають по всій Україні, — це пісня куркулів

Нічого у вас, суки, не вийшло — ви поклали в землю мільйони, вбивали найбільш рукастих, ініціативних, працьовитих.

Але нам вистачило тридцять років без вас, щоб політична свобода та економічна воля відродила хазяїна.

І звук тисяч генераторів, що цієї осені лунає по всій Україні, — це пісня куркулів.

Нових в пам'ять про старих.

Ми все це переживемо: ви нас не вб'єте, ви нас зробите сильнішими.

І ми станемо для вас навіки не просто ворожою країною, а іншою планетою.

Ви будете спостерігати за нашим квантовим стрибком, як макаки за літаком в небі. Ви навіть не розумітимете, що це пролетіло над вами

Ви будете спостерігати за нашим квантовим стрибком, як макаки за літаком в небі.

Ви навіть не розумітимете, що це пролетіло над вами.

Ви не матимете часу думати про це, бо вбиватимете один одного за право погризти кору на дереві.

І це буде справедлива розплата за страшний злочин вбивства голодом.