Приречені на популізм. Коли зникне політична реклама

Місцеві вибори у жовтні: Чернігів 2.0

Підкуп виборців на 205 окрузі не розслідують, а новий закон про місцеві вибори не передбачає запобіжників перед брудними технологіями. А, отже, місцеві вибори по всій Україні можуть легко перетворитися на Чернігів 2.0, стверджує Віта Володовська, юрист Інституту Медіа Права. За її словами, наразі законодавство ніяк не регламентує виборчої агітації, не визначає повноважень органів контролю і механізмів притягнення до відповідальності. А відтак кампанія-2015 обіцяє бути гарячою.

На найближчих місцевих виборах кандидати використають весь арсенал: і прості та абсурдні меседжі, і юридично завуальований підкуп виборців, і адмінресурс, і джинсу, - стверджує заступник шеф-редактора "Телекритики" Галина Петренко. "Якби 60% українських виборців складали представники середнього класу, шанси на перемогу кандидатів з маніпулятивними обіцянками були б невисокими", - каже експерт. Однак бідність українського виборця створює попит на популізм.

Політичні емоції замість політичних стратегій

"Виборець не може подумати головою, тому що не отримує інформації. Замість політичних стратегій йому дають емоції", - каже Вадим Міський з Реанімаційного Пакету Реформ, який послідовно обстоює заборону політичної реклами. Поки що, стверджує експерт, на вулицях українських міст з'явилися лише популістичні заклики, пов'язані з тарифами та "соціалкою". Без пропозиції механізмів вирішення проблем нова влада зіткнеться із тими ж проблемами, що й попередники.

Очікувати глибких меседжів від реклами – марна справа, стверджує Артем Біденко, заступник міністра Інформаційної політики і колишній рекламщик. "Реклама в усьому світі побудована на коротких повідомленнях із 3-5 слів. А політична ще й обмежена у засобах. Її обов'язкові елементи – це обличчя, слоган, логотип". Така ситуація і в Німеччині, і у Франції, і у Великій Британії, - стверджує Біденко, - і на якість української політреклами нарікати марно. Єдине, що можна і варто обмежити, - це її кількість.

Політичну рекламу обмежать або й заборонять

До заборони всюдисущої реклами закликають експерти, активісти і політичні сили. Мінінформполітики, за словами Біденка, виступатиме за обмеження такої реклами. Відповідні поправки до закону про вибори швидше за все проголосують "Самопоміч", частина БПП і ті представники "Народного Фронту", що входять до комітету "Свободи Слова", прогнозує Міський.

Кому такі зміни стануть поперек горла – так це рекламній індустрії. Це політична реклама генерує більшість прибутків і дозволяє олігархам регулярно прокладати собі шлях у політику завдяки кишеньковим ЗМІ, стверджує Міський.

Біденко пояснює, що, крім повної заборони, у світі практикують ще й квоти. Це може бути розподіл ефірного часу між політичними силами на телебаченні, встановлення кількості рекламних площин залежно від розміру населеного пункту та багато інших способів. Одну із таких моделей підтримає Мінінформполітики.

До місцевих виборів не встигнуть

"Зараз готуються декілька законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження чи навіть заборону політичної реклами. Якщо іти чітко за процедурою – розгляд профільним комітетом, перше та друге читання, – то розглянути їх до цих місцевих виборів депутати не встигнуть. Але в законодавчому процесі буває всяке", - стверджує Галина Петренко.

Вадим Міський сподівається, що зміни можуть відбутися упродовж самої кампанії-2015: "Президент заявляв про плани захистити виборців від роздачі гречки і посилити за це відповідальність. Було би успіхом включити до пакету змін ще й обмеження на рекламу, хоча шанси на це – не надто оптимістичні".

Артем Біденко прогнозує реформу політреклами не раніше, ніж за півроку: "Перед виборчою кампанією поправки до закону не з'являться, тому що це не демократично. Кампанія уже розпланована, рекламні площини закуплені, ефірний час також – так не можна. Мінімум за півроку до виборів можна впроваджувати такі зміни".

Навіть якби закони проголосували, їхній вплив на виборчий процес буде непередбачуваним, стверджує Галина Петренко. Законодавчі обмеження потребують механізмів застосування, а наразі у жодного органу влади немає ні ресурсів, ні процедур, ні компетенцій для контролю і санкцій. Перш за все, має бути готовність політиків до самообмежень і компетентність виборців, щоб вимагати чесної гри.