Найкраща фігуристка України: Тренери називають мене тугодумом

Коли Наталія була маленькою, батьки залишили Сімферополь й емігрували до Сан-Франциско, потім три роки жили в Австралії, після чого переїхали до Канади. Там дівчинка пішла до школи, де навчання велося французькою.

А чотири роки тому фігуристка оселилася у Нью-Джерсі, де тренується в олімпійського чемпіона Віктора Петренка та Галини Змієвської, яка виховала першу олімпійську чемпіонку незалежної України Оксану Баюл.

Про свої тренування, життя за океаном та олімпійську мрію Наталія Попова розповіла Еспресо. TV.

- Як часто буваєте в Україні?

- У Сімферополі живуть мої дідусь, бабуся, тітка, дядько, двоюрідні брат і сестра. На жаль, бачу їх нечасто. В Україні буваю раз у рік — на змаганнях. А гостювала в рідних останній раз, здається, три роки тому. Разом з татом були в Сімферополі тиждень.

- Знайомі з Оксаною Баюл?

- Особисто, на жаль, ні. Проте, коли я вперше виграла чемпіонат України в 2009-му в Дніпропетровську, вона підійшла до мене і привітала.

- На чиє катання ви рівняєтеся?

- Коли була маленькою, дуже любила Сашу Коен. Годинами дивилася на її прокати, навіть доріжку кроків її запам'ятала і повторювала. Нині ж мені подобаються італійка Кароліна Костнер — елегантно і гарно катається. Звісно ж, і кореянка Юна Кім — дуже плавно й легко. На тренуваннях намагаюся кататися, як вони — без зубців, зі швидкістю.

- Як виглядає ваш звичайний тренувальний день?

- Це залежить від етапу підготовки. Зазвичай катаюся годину вранці і стільки ж удень. На тиждень — мінімум 20 годин. Плюс обов'язково загальна фізична підготовка. Влітку, коли триває підготовка до сезону, катаюся більше, ніж узимку. Маю один вихідний — суботу або неділю.

- Цього року у вашій кар'єрі нова сходинка — вас запросили на етапи “Гран-прі”. Хто вам повідомив про це?

- Тренер. На жаль, через травму ахіла фінка Кійра Корпі відмовилася від змагань. Я була дуже рада можливості поїхати в Канаду. А коли мене запросили ще й на етап у Париж, то я взагалі сприйняла це як подарунок від Бога. Це дуже серйозні змагання і для мене велика честь виступати з такими елітними фігуристками.

- Сподобалося?

- Ще й як! Чемпіонат світу і “Гран-прі” - це абсолютно різні змагання. На жаль, підготовка була не такою, як я хотіла б. Своїм прокатом у Канаді задоволена, а от у Франції було складно. Можливо, з окліматизацією не впоралася. Ноги були ватні, не мої.

- На чемпіонаті світу ви фінішували 15-ю. Завдання на Олімпіаді буде підтвердити цей результат?

- Вважаю, кожен крок вперед — це добре. Проте місце серед 12-ти найкращих фігуристок світу — дуже почесно. А в десятці — взагалі класно! Поки що це моя олімпійська мрія. В майбутньому вона буде змінюватися — йти вперед і вдосконалюватися. Адже стояти на одному місці нудно.

- У ЗМІ з'являлася інформація про те, що терорист Доку Умаров погрожує зірвати Олімпіаду. Не страшно буде їхати в Сочі?

- Абсолютно. Дуже хочеться поїхати на Ігри і виступити достойно. Я чула, що відбувається в Києві, та зовсім не переживала за свою безпеку, їдучи в Україну на змагання.

- Стежити в США за українським життям?

- Так. Хотіла погуляти по Хрещатику, друзі відмовляли від цього. Я дуже люблю Київ — гарне місто. З татом, який прилетів в Україну раніше за мене і провідував бабусю і дідуся, а потім потягом приїхав до Києва, погуляємо по головній вулиці столиці. Я завжди в Україні ходжу до церкви, ставлю свічки. До речі, люблю оглядати храми в кожній країні.

- Новий рік і Різдво святкуєте за українськими традиціями чи американськими?

- За різними. В результаті, у нас більше свят, ніж у інших родин.

- Ви прекрасно говорите російською. Мабуть, у сім'ї спілкуєтеся саме цією мовою?

- Так, з батьками і братом говоримо по-російськи. Брат на 9 років старший, працює поліцейським і критикує мою російську, мовляв, розмовляю вже з акцентом. До речі, я пишу і читаю по-російськи теж. Правда, може, з помилками.

- Ще не набридло фігурне катання?

- Мені подобається себе переборювати і досягати нового. Мої тренери називають мене тугодумом, бо мені треба 100 разів повторювати. Я набуваю майстерності шляхом важких тренувань.