Відправити Азарова під суд

Азарова треба відправити в Україну, де він має очікувати закінчення слідства міжнародної комісії, яка під егідою Ради Європи має оцінити злочини, зроблені його урядом.

Азаров відповідає за застосування сили проти мирних демонстрантів на Майдані, за прийняття законів, які руйнували права та свободи громадян. Він називав  демонстрантів „екстремістами” і „терористами”, дозволяв арешти, викрадення та тортури. Політично відповідав за щонайменше шість смертей учасників Євромайдану: тих, хто загинув від куль снайпера на вулиці Грушевського і тих, кого замучили „невідомі”.

Азаров сховався під Віднем, бо там його родина має свої бізнес-інтереси, і має право на проживання. Колишній премьєр шукає собі спокійного життя після відставки в ситій  Європі. Тій самій, якою він так страшив українців.

На з”їздах Партї регіонів кричав: „Не хочемо Європи, в якій є гомосексуалізм, де не панує моральність, а лише диктатура геїв”. Моральність же панує в Росії – вона дає приклад, як поступати з „відщепенцями”. Росії, яка „дала Україні руку допомоги” і не вимагає нічого взамін, як ЄС.

Віктор Янукович, його син та найближче олігархічне оточення почуваються в ЄС, як у себе вдома. І єдине, чого вони бояться зі сторони ЄС та США – це блокування їх банківських рахунків. Санкції ці мають втілитися в життя для того, щоб Кремль не змусив смертельно наляканого автократа та кількох яструбів з його оточення утопити Майдан в крові.

Залишити Азарова в ЄС – це плюнути в портрет Сергія Нігояна, 20-літнього вірменина, якого вбив снайпер на вулиці Грушевського. Його родина втекла перед війною з Нагорного Карабаха і поселилиася на Сході України. Він був на Майдані від першого дня, бо мріяв про життя в Європі. Хотів стати актором, став народним героєм України.

Європа, яка ставить гроші Азарова вище пам”яті про Сергія нічого не коштує. Вона просто показує, що її цінності – пусті слова.

Текст Мирослава Чеха з  Газети Виборчої 03.02.2014