Медіа після революції

Інформаційна підтримка української революції здавалася зайвою багатьом її лідерам і здійснювалася винятково завдяки громадянській позиції та самовідданості журналістів. Віктор Янукович після приходу до влади своїм першим кадровим указом незаконно зняв тодішнього голову Нацради Ігоря Мірошниченка. Потім за авторством Валерія Хорошковського та Сергія Льовочкіна була продумана ціла система контролю та монополізації ефіру. Мета стояла вимкнути з ефіру опозицію та монополізувати телевізійну економіку. Вони контролювали все – Нацраду по телебаченню, Держкомтелерадіо, Національну телекомпанію, концерн РРТ, провайдера цифрового телебачення Зеонбуд, більшість ефірних каналів, інформаційне агентство Укрінформ. Їхній олігархічний пул, де частку вони подарували Віктору Януковичу, дозволив їм так довго триматися біля влади. Якби не цей пул, Януковича б знесли уже після першого року правління. 

Але парадокс в тому, що вони і далі продовжують контролювати всі ключові структури та інституції в телебаченні. Національною телекомпанією України продовжують керувати люди Льовочкіна, які вихваляються своїми геніальними витребеньками в ефірі лише для того, щоб компрометувати уряд. Національна рада не функціонує, але лише троє членів ради написали заяви на звільнення. Іншим їхні хазяї сказали піти у відпустку. Мабуть, чекають повернення Януковича, який, попри зникнення, почав знову вливати кошти у власні теле-радіо канали й газети. Концерн РРТ, контроль над Зеонбудом і найбільшими ефірними каналами продовжує залишатися в руках тих самих людей. 

Наша боротьба з минулим не завершена. Вона продовжується у Криму і підтримується ворогами України зсередини та ззовні. Інформаційно ми досі бездіємо та програємо. Що робити? 

Новий уряд повинен негайно призначити керівників державного каналу та концерну телерадіомовлення. УТ-1 має чітко пояснювати програму реформ та розбивати інформаційні провокації, об'єднуючи  українців. Втім, бажано, щоб уже до виборів було прийнято закон про суспільне теле-радіо мовлення. Саме таким і має стати як УТ-1, так і регіональні телекомпанії. Але зараз – негайно діяти, пояснюючи суть політичних процесів в Україні. Ця робота має спільно вестися усіма державними медіа. 

Необхідно негайно призначити новий склад Національної ради України з питань телебачення. Щоб зробити це швидко, я подав відповідний законопроект, який передбачає, що терміни конкурсу на посади членів ради від Парламенту мають бути скорочені з місяця до десяти днів. Я також пропоную, щоб виконуючий обов'язки президента мав право призначати тимчасово виконуючого обов'язки члена Національної ради. За законом, Нацрада  - постійно діючий орган. Уже зараз через бездіяльність Нацради декілька десятків компаній змушені будуть закритися, бо сплив термін дії їхніх ліцензій, а продовжити їх – нікому. Ніхто, крім Нацради, не змінить український ефір і ніхто не захистить українців від іноземної пропаганди, а українські телеканали від незаконного закриття. 

Відсутність уваги до інформаційної політики, яка багатьом здається чимось другорядним, може мати занадто високу ціну. Діяти необхідно уже завтра.