Союз диктаторів-жебраків

Росія фактично знаходиться на межі краху через ціни на нафту і конфронтацію із Заходом. Бразилією вирують масові заворушення, ПАР у полоні корупційних скандалів. У Китаї почалося неминуче уповільнення темпів економічного зростання. Так що хоч якісь втішні показники демонструє тільки Індія. "Так що з БРІКС все закінчено" - робить логічний висновок автор статті.

З Євразійським Союзом теж. Сьогоднішній обвал тенге в Казахстані продемонстрував, що економіка країни, яку вважають найбільш стабільною серед учасників об'єднання, переживає непрості часи. Президент Нурсултан Назарбаєв ще вчора попередив своїх співгромадян, що вони повинні готуватися не стільки до життя, скільки до виживання. Виникає питання: яка ціна знаменитих казахстанських економічних перетворень, якщо вони все одно в кінцевому рахунку призвели до такого обвалу? І при цьому в Астані нагадують, що цей крах - все ще не крах. І влада втрутиться саме тоді, коли настануть "справжні" непрості часи.

Отже, що ми маємо в Євразійському Союзі? Росію, економіка якої залежить виключно від ціни на нафту і гине на наших очах? Білорусь, яка повністю залежить від Росії та її дотацій? Казахстан, який теж не витримав випробування зниженням цін на сировину? Вірменію і Киргизстан - країни, в яких просто немає ніякої економіки? Це точно те об'єднання, в яке повинна була потрапити Україна? Не сперечаюся, в цьому союзі жебраків-диктаторів за Януковича ми виглядали б не гірше, ніж інші. Але який сенс все життя борсатися в бруді, не маючи навіть примарного шансу вмитися?

Не буду стверджувати, що ми вже вибралися з цього бруду. Але у нас, принаймні, з'явився шанс. І потопельники з пострадянського болота не тягнутимуть нас на дно, а будуть тонути самі. Така доля всіх диктаторів і всіх безвідповідальних суспільств - потонути, позбавляючи перспективи себе, власних дітей і онуків, власну країну.

А у нас є шанс виплисти.