Війна за примирення

Давайте згадаємо, як партія "Слуга народу" обрала топ-спікерів та наділила їх ексклюзивним правом формувати тези. Одразу ж після обрання Верховної Ради видання theБабель писало, що "це - Діма Разумков, Олександр Корнієнко та Давид Арахамія". Журналісти посилалися на неназваного співрозмовника з керівництва президентської політсили. Там же йшлося про ще 50 депутатів, яким дозволили ходити до етерів. "Для них в щоденному режимі готуються тези для коментарів. Цим займається група, куди входять Олександр Корнієнко, Микита Потураєв, технолог Денис Семенов та нардеп Євген Кравчук. Зі сторони Офісу президента туди входить Кирило Тимошенко", — розповіло джерело. Згадали? А тепер повернемося до наших днів.

Один з депутатів від "Слуги" - Євген Шевченко виступив на державному російському телебаченні. Ситуація сама по собі огидна, але він ще й примудрився за посередництва російських пропагандистів поспілкуватися з очільником терористів Денисом Пушиліним. Це неможливо сприймати інакше, як провокативною спробою прирівняти кремлівську маріонетку до народного обранця. Здійнявся скандал, на який змушений був відреагувати згаданий в theБабель Олександр Корнієнко - топ-спікер "Слуги".  Відповідаючи на питання журналістів, він розповідає, що Євген Шевченко радився з ним про свою участь в прямому етері держави-агресора. Враховуючи, що на цій програмі Шевченко серед іншого звернувся до уявних мешканців Донбасу та сказав, що "одна сторона має пробачити іншу", виникає питання. Хтось уповноважував Євгена Шевченко просити пробачення від імені української держави у "народу Донбасу", який в цьому конкретному етері уособлював терорист Денис Пушилін? Та й  загалом хотілося б зрозуміти, що зі сказаного "слугою" є узгодженими з партією тезами, а що є його особистим експромтом?

В принципі нічого нового ми у виступі пана Шевченко не почули. Він намагався пояснити росіянам: Ми не віримо Росії, тому Росія має піти на поступки. Давайте починати перемовини про мир у Нормандському форматі без розведення військ. Ви ж бачите, яка внутрішня ситуація в країні? Давайте зробимо їх разом. Ще з прекрасного: проти формули Штайнмаєра протестують «радикальні націоналісти», які хочуть війни, але розбиратися з ними мають правоохоронні органи. Розведення військ погодив Порошенко, а тепер він і націоналісти проти. Потрібно вирішувати питання російської мови - кожен має право говорити - але націоналісти і тут проти. Пан Шевченко просто повторив все те, що постійно проговорюють російські пропагандисти та колаборанти в середині України. Показовим в цій історії є не самі слова, а загальний контекст. Те, що дратує українських патріотів в риториці влади, в російському пропагандистському полі звучало доволі органічно. Шевченко жодного разу не згадав про перший пункт Мінських домовленостей - припинення вогню, не назвав Росію агресором, не відмовився легітимізувати своєю присутністю маріонетку Пушиліна. Навіть репліки "експертів" у студії про проплачених Америкою націоналістів, про посередницьку роль Росії у внутрішній українській війні; про те, що санкції мають бути зняті і покладені на Україну; про те, що це саме Україна не виконує мирні домовленості, продовжує стріляти та не утримує власним коштом окупаційні адміністрації - все це анітрохи не дисонувало із позицією народного депутата від правлячої партії.

А тепер згадаємо, як буквально в перші хвилини після обрання Володимир Зеленський пообіцяв "жорстку інформаційну війну за примирення". Багато хто тоді сприйняв ці слова як обіцянку влади спілкуватися з окупованими територіями. Навіть зараз можна почути питання: де обіцяна інформаційна війна за мізки мешканців окупованого Донбасу і Криму? Але ж, друзі, ніхто не говорив, що інформаційний вплив буде спрямований на очищення від російської пропаганди окупованих зон. Може, навпаки? Якщо представники влади говорять в унісон з агресором, це означає, що війна давно йде. І йде успішно. Тільки на теренах вільної України. Українцям навмисно навіюється думка про неминучу поразку, про те, що потрібно, поки не пізно, домовлятися з кривдником. Відрізнити реальність від оманливої політичної ілюзії не важко. Потрібно тільки придивитися, з ким "примирителі" в етері російського телеканалу обіцяють розібратися, а кого уповноважують прийняти вибачення за бажання українців обороняти свою землю.