Віталій Портников: Берлін рятує "Північний потік-2"

Згідно з європейським законодавством, цей газопровід підпадає під дію газової директиви ЄС. Тобто "Газпром" не зможе бути власником газопроводу і продавцем газу одночасно. А це, в свою чергу, позначиться на обсягах російського газу, які будуть переправлятися за допомогою "Північного потоку-2".

Але при цьому дія нової газової директиви Європейського Союзу не поширюється на трубопроводи, які побудовані до 23 травня 2019 року. "Північний потік-2" до цього часу добудувати не вдалося, хоча Росія робила всі можливі спроби, щоб домогтися закінчення будівництва. І, до речі, затримка з дозволом на продовження будівництва газопроводу в територіальних водах Данії багатьма спостерігачами пояснювалася якраз бажанням ЄС підвести "Північний потік-2" під дію нової директиви.

Правляча коаліція Німеччини в поправках до законопроекту про ратифікацію оновленої газової директиви пропонує, однак, фактично відмовитися від дати 23 травня і замінити її формулюванням "інвестиції, що існують". Тобто виключити з юрисдикції газової директиви не тільки побудовані газопроводи, але й ті, що споруджуються. Хоча вже зараз є зрозумілим, що такий підхід може призвести до серйозного конфлікту між Берліном і Єврокомісією, бо ж очевидно ставить під сумнів саму суть газової директиви.

І ось тут виникає просте запитання - навіщо німецький уряд це робить? Навіщо йде на такий конфлікт? Навіщо намагається створити преференції для "Газпрому" всупереч закону?

І відповідь на це питання, на жаль, є простою. Незважаючи на всі декларації про те, що транзит газу через українську ГТС повинен продовжуватися, Берлін робить все можливе, щоб виключити саму технічну необхідність такого транзиту. А замість цього - забезпечити його усними домовленостями Ангели Меркель і Володимира Путіна. Тобто - порожнечею.

Якщо "Північний потік-2" підпаде під дію європейського законодавства, тоді "Газпрому" так чи інакше потрібні будуть додаткові обсяги для транспортування свого газу до Європи. Якщо, наприклад, "Газпром" вирішить зупинити український транзит, і Європа не замерзне – бо ж буде отримувати сировину з інших джерел, і Україна зможе налагодити отримання сировини реверсним шляхом. Втратить тільки "Газпром" - у грошах. Зрозуміло, що в разі ухвалення в Кремлі рішення про завоювання України гроші можуть виявитися не найважливішим фактором, але у всіх інших випадках втрата прибутку - це стримуючий момент. І сама Німеччина від підпадання "Північного потоку-2" під дію оновленої газової директиви нічого не втратить.

Але якщо німецькі зусилля увінчаються успіхом, транзит українською ГТС може завершитися вже наступного року. Ну або через рік - після того, як Росія "доведе" європейцям, який Україна ненадійний партнер.

І у Кремля будуть розв'язані руки - і для шантажу, і для війни. Зацікавленість в цьому Росії є цілком зрозумілою.

Незрозуміло тільки, в чому полягає німецький інтерес.