Донбас має обрати між Україною та Сомалі

Лідер парламентської фракції Партії Регіонів Олександр Єфремов сьогодні закликав українське керівництво серйозно поставитися до підсумків так званих референдумів, організованих сепаратистськими угруповуваннями, підтримуваними російським керівництвом, на території Донецької і Луганської областей. Раніше із закликом припинити АТО на території Донбасу виступив фактичний господар Партії Регіонів Рінат Ахмєтов.

Багато хто з політиків, моїх колег, побачив у цих заявах Єфремова і Ахмєтова підтримку сепаратистського руху, однак, як на мене, головні ідеї, які сьогодні господарюють у політичних заявах і навіть у діях лідерів Партії Регіонів – це збереження власного впливу на ситуацію в регіоні.  Ніде правди діти: і Ахмєтов, і Єфремов, і інші донецькі і луганські олігархи позбуваються цього впливу, однак не на користь легітимної української влади, а на користь представників сепаратистських і диверсійних угруповань, які виступають не тільки з проросійськими і антиукраїнськими, але і з антиолігархічними гаслами, що, поза сумнівом, може бути близьким населенню Донецької і Луганської областей. Особливо коли ненависть до олігархів об’єднується із закликами до приєднання до Російської Федерації і з антиукраїнським трендом.

Однак варто подивитись на те, якою буде політична карта Донбасу, якщо на території Луганської і Донецької областей будуть змагатися впливи легітимної української влади, місцевих олігархів і бойовиків. Ми вже бачимо цю карту: частина районів Луганської і Донецької областей не взяла участь в сепаратистському референдумі, вони захищаються або власними силами, або силами, які прийшли до луганських чи донецьких районів з Дніпропетровської області; частина регіонів Донбасу патрулюється силами, вірними Рінату Ахмєтову – так сьогодні відбувається в Маріуполі; частина регіонів Луганської і Донецької областей сьогодні контролюється сепаратистами, які називають себе владою «Донецької» чи «Луганської» народних республік і поки що не вирішили, що їм з цим статусом робити. Це справжнє Сомалі, враховуючи ще той факт, що між самими бойовиками в «ДНР» і «ЛНР» є серйозні розбіжності і не кожний з них погодиться з владою іншого. 

Таким чином «сомалізація» Донбасу стає реальністю і про це мають насамперед подумати мешканці районів, які знаходяться під владою сепаратистів. Також про це має подумати і українська держава: наша головна мета сьогодні має бути не просто у звільненні захоплених сепаратистами районів, але і в недопущенні «сомалізації» самої України. Я б сказав, що це навіть головна мета: потрібно зробити все можливе, щоб між регіоном, який перетворюється на нове «українське Сомалі» і мирною територією країни, яка бажає створювати своє українське майбутнє, виник певний санітарний кордон, який, звичайно ж, буде пересуватися далі і далі до російських кордонів з заспокоєнням ситуації на Донбасі і усвідомленням мешканцями районів Донецької і Луганської областей, що вони разом із нами бажають створювати європейську, євроатлантичну і, звичайно, не олігархічну Україну. 

Я думаю, що до такої ідеї залюбки б приєдналися і мешканці багатьох регіонів самої Російської Федерації, однак вони живуть у іншій державі, не мають таких можливостей, а мешканці Донецької і Луганської областей поки що такі можливості мають. Я щиро запрошую до участі у такій спільній побудові держави, яка стане поруч із цивілізованим світом і буде боротися за повернення своєї територіальної цілісності. Це, дійсно, великий історичний шанс і це простий вибір Донбасу, вибір не між Україною і Росією, ні, - вибір між Україною і Сомалі.