Партія Регіонів - філія Єдиної Росії

В української Партії Регіонів, лідером якої донедавна був колишній президент Віктор Янукович, партнерські взаємини з Єдиною Росією. Здавалося б такі партнерські взаємини – непогана можливість для того, щоб переконати російське політичне керівництво в тому, що ніякої хунти в Україні немає, що Віктор Янукович, який, за словами лідера парламентської фракції Партії Регіонів пана Єфремова, зрадив власну країну, - ніякий не легітимний президент, а Крим є невід’ємною частиною нашої держави.

Адже Єдина Росія не просто політична партія – це правляча партія Російської Федерації. Її лідером фактично є президент Володимир Путін, формальним керівником «Єдиної Росії» вважається прем’єр-міністр Дмитро Медвєдєв. В Державній Думі РФ «Єдина Росія» має конституційну більшість. Партія Регіонів легітимності влади, яка була створена в Україні після дезертирства Віктора Януковича, ніколи не заперечувала.

Що ж роблять її ватажки, що роблять її депутати, щоб переконати своїх російських друзів? Ми вже бачили що: на недавніх слухання у Держдумі Російської Федерації за участю того ж пана Єфремова, луганський депутат від Партії Регіонів Горохов фактично повторив те, що бажає чути від своїх українських друзів російське телебачення (і про те, що відбувається на Сході України, і про те, як потрібна російська допомога). Партія Регіонів – це не партнерська організація Єдиної Росії, це її філія, ось в чому проблема.

Оскільки Єдина Росія є політичною формацією, яка забезпечує анексію Криму і диверсійні дії РФ на території України, Партія Регіонів, бажають це деякі її активісти чи члени, або ні, стає частиною цієї диверсійної і терористичної машини. І тут вже питання до самої цієї організації, до її членів, до її активістів, до її депутатів. Чого вони бажають? Бути громадянами своєї країни, або її зрадниками? Виступати слуханнях із депутатами країни-агресора і повторювати їхні пропагандистські вигадки про власну країну? Або рішуче і серйозно опанувати тій пропагандистській кампанії, яка розгорнута в сусідній країні з метою ліквідації української державності. Можна мати різні політичні погляди: хтось вважає, що Україна має бути невід’ємною частиною європейської цивілізації (так, до речі, записано і у програмі Партії Регіонів, вона завжди, наскільки я пам’ятаю, виступала за європейську інтеграцію нашої країни), а хтось вважає, що потрібні плідні зв’язки з Митним союзом диктаторів; хтось вважає, що Україна має вступати до НАТО, а хтось – за позаблоковий статус; хтось за ринкову економіку, а хтось за олігархічну диктатуру, яку Партія Регіонів чудово нав’язувала нам всі ці роки.

Але це відмінності у поглядах на розвиток держави. А от не може бути відмінностей у поглядах на те, чи має держава існувати чи ні! Саме бажання демонтувати власну державу за підтримку її запеклих ворогів – це зрада. Чи потрібно бути членом зрадницької організації, чи потрібно бути депутатом від зрадницької організації, чи потрібно очолювати парламентську фракцію і бути фактично ідеологічним і, як вважають вже багато з моїх колег і з українських політиків, спонсором тероризму, як це відбувається у ситуації з паном Єфремовим. Кожний має дати собі відповідь на це запитання самостійно. Але я впевнений, що порядна людина не бажає зраджувати власну країну. Я дуже сподіваюся, що члени Партії Регіонів, прихильники Партії Регіонів, активісти Партії Регіонів і навіть депутати від Партії Регіонів – думають так само, як я.