Кадри вирішують все

Концерн «Укроборонпром» в умовах війни отримав велике (як на українські гроші) фінансування. У лютому державою було затверджено держзамовлення обсягом 6 млрд гривень, що передбачає виробництво та постачання  бронетехніки, високоточних систем, засобів РЕБ та засобів зв'язку. За рік, що минув, «Укроборонпром» створив систему імпортних закупівель зброї. У списку партнерів з'явилося 312 нових назв. 15% загальної суми держзамовлення спрямовується на закупівлі імпорту. Також згідно з ухваленим наприкінці минулого року рішенням РНБО про ресурсне забезпечення сектору безпеки та оборони України буде передано 4,4 млрд грн держгарантій уряду на закупівлі імпортнних видів зброї для ЗСУ. З 4 липня 2014 року по 4 липня 2015 року було підписано 265 контрактів на суму в 1 млрд дол. США, при цьому був отриманий додатковий дохід в 9,7 млн. дол. за рахунок оптимізації регуляторних процедур.

Днями були підбиті підсумки відкритих конкурсів з відбору керівників Київського бронетанкового, Житомирського бронетанкового та Харківського автомобільного заводів. Відбір був названий публічним. Директором КБТЗ став Владислав Лисиця, директором ЖБТЗ - Олексій Бабич, директором ХАЗу - Олександр Фотченков.

Конкурс був оголошений «Укроборонпромом» у квітні. Йшлося про заміну директорів на 33 з 137 підприємств, що входять до складу державного концерну. З 137 підприємств «Укроборонпрому» 23 підприємства опинилися на окупованих територіях Криму та Донбасу. У червні були замінені директори на ХМЗ «ФЕД», Львівському авіаремонтному заводі, «Укрінмаші», ХКБМ ім. Морозова, Миколаївському авіаремонтному заводі та у «Промоборонекспорті».

Про зміни у керівництві іншіх підприємств зі списку стане відомо до 4 серпня.

Хто ж керує тепер «Укроборонпромом»? В соцмережах пишуть, що ці люди більш ніж дивно виглядають на таких посадах. Зокрема, генеральний деректор «Укроборонпрому» - Роман Анатолійович Романов, за освітою педагог-фізик, у минулому був директором автосалону. Очевидно, вирішувальним фактором стало те, що минулих виборах він керував штабом Порошенка у Херсонській області. Звідти ж він перетягнув своїх «любих друзів»: перший заступник гендиректора «Укроборонпрому» - Пінькас Сергій Володимирович - очолював комунальне підприємство в Херсоні. Заступник гендиректора з зовнішньоекономічної діяльності - двадцятивосьмирічний Денис Гурак, за освітою фармацевт. Заступник генерального директора з розвитку - Херувімов Артур Володимирович - закінчив Херсонський аграрний університет. Він був директором АТЗТ «Южспецгідрокомплект». У 2009 році притягувався до відповідальності за ухилення від сплати податків.

Директор Житомирського бронетанкового заводу - Михайло Мосін. Очолював КП «Херсонелектротранс», керуючи яким, уклав фіктивний контракт на суму 988 тис. грн. Вина була доведена на суму 296 тис. грн., і 6 жовтня 2014 року Мосін був засуджений з позбавленням права займати керівні посади.

Директор Київського бронетанкового заводу - Владислав Лисиця. Родом з Херсону. Колишній начальник управління з продажів ПАТ «АвтоКрАЗ».

Директор Харківського бронетанкового заводу - Віктор Козонак. Родом з Херсону. Колишній директор херсонського автомобільного заводу «Анто-Рус», що входить до автохолдингу Порошенко.

Директор ДП «Зоря - Машпроект» - Костянтин Едуардович Картошкін. З 2009-го по липень 2014 працював директором ПАТ «Севастопольський морський завод», власником якого був Порошенко. Ця людина взагалі відома своїми проросійськими поглядами. З початком окупації Криму неодноразово висловлювався у підтримку анексії, в тому числі і на загальних зборах підприємства. Більш того, виступив з ініціативою націоналізації підприємства на користь міста Севастополя.

Пан Президент залишає по собі довгий кадровій хвіст. Цікаво, як довго він тягнеться?

Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, ГІ"Права справа"