Бруківка, кіно і місцеве самоврядування

Прочитала Арахамію. Заплакала. Повісити овочерізки та барабани на баланс місцевого самоврядування, а не призначених Банковою голів ОДА, це навіть за Януковича такого не було. Якщо ви думаєте, що влада воює тільки з Кличком за те, хто крастиме на мостах, то ви не все бачите.

Недавно героїчна ДАСУ, відома нам тим, що підприємці мають працювати без прибутку (і ця історія не вирішена), нарахувало одному меру на сході мільярди недобору з податку на землю, а іншому на заході — за те, що багато витрачає на утримання військових частин.

Читайте також: Чому у соцмережах тривають запеклі сварки

Ок, я теж ненавиджу їздити по перекритих мостах і не розумію нагальність перекладання бруківки. Я розумію, що місцева влада точно не свята і краде, але… це навіть близько непорівнювано з тим, скільки дехто вкрав на зброї.

Щобільше, я так розумію весь сценарний цех зараз жорстко тригерить через ті мільйони, які підуть на кіно. І хай би ще вони пішли б на продакшн, так ні — вони підуть на сценарії. Як сказала моя подруга, я б з Маском не віталась, якби мені стільки платили.

В принципі в нас була змога бачити, хто як живе і скільки краде.

Читайте також: Україна зразка 1991–2022 - нежиттєздатна

Але парламент геть не поспішає виконати вимогу МВФ — відновити до кінця липня електронне декларування. Натомість депутати збираються закрити навіть у разі прийняття цю інформацію від журналістів (щоб потім пресувати тих, хто злив) і дозволити не декларувати помешкання, де живе депутат і пусті рахунки. Правда ж неважко поганяти гроші рік, а потім кудись вивести й не декларувати пустий рахунок.

Можна, звісно, довго і нудно кивати на місцеве самоврядування. Але невдоволення і нерозуміння людей розподіляється рівномірно між усією владою. Як би ви не намагались перекидати відповідальність.

Джерело

Про авторку. Тетяна Ніколаєнко, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.