Для світових компаній внесення до списку міжнародних спонсорів війни РФ - це перший крок до санкцій, - юристка Загребельська

Агія Загребельська, очільниця напрямку мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК, зазначила, що внесення компаній до списку міжнародних спонсорів війни – це вже констатація факту, що ці компанії стають високоризикованими та токсичними, залишаючись працювати на російському ринку

Про це вона розповіла в етері Еспресо.

Агія Загребельська дала коментар щодо подальшої перспективи бізнесу іноземних компаній, які Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло до переліку міжнародних спонсорів війни.

"ЄС вже спілкується з зазначеними компаніями, зрозуміло, що ми не можемо відразу очікувати санкцій проти них, але вже починаються розслідування з питань можливих корупційних правопорушень або можливого відмивання доходів. Ці компанії все більше стикаються з тиском з боку західних банків та інвесторів. Внесення компаній до списку міжнародних спонсорів війни – це вже констатація Нацагентством факту, що ці компанії працюють у високоризикованому, токсичному середовищі, відповідно, самі компанії зі своїми штаб-квартирами стають також високоризикованими та токсичними", - пояснила очільниця напрямку мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК.

Загребельська додала, що вже є кілька компаній з переліку міжнародних спонсорів війни, які заявили про те, що ухвалили рішення про вихід з російського ринку, це та сама "Leroy Merlin", також "Danieli", яких поки не виключають з реєстру, бо ще чекають на їхній вихід з ринку РФ.

"Однозначно, для компаній внесення до переліку міжнародних спонсорів війни – це перший крок до санкцій, тому що сьогодні російський уряд робить все можливе, щоб перетворити світові бренди на співучасників. Все починалося з того, що ці компанії хотіли просто залишитися у Росії, бо росіян також треба обслуговувати. А потім це закінчується тим, що компанії починають винагороджувати російських військових пільговими кредитами або кредитними канікулами, якщо мова йде про банки. Зараз уряд РФ розробляє військовий податок, який треба буде сплачувати корпораціям. Також є компанії, які сприяють російській владі у мобілізації. Нагадаю з історії, що частина компаній, які залишилися працювати у нацистській Німеччині, потім зіткнулися з позовами про виплату репарацій. І частина тих компаній виплатила ці позови, уклавши мирові угоди з потерпілими. Тому, міжнародні компанії, які залишилися на російському ринку, мають бути готові до того, що, якщо вони зараз не приймуть єдине правильне рішення, то у майбутньому можуть зіткнутися з позовами українців про виплати репарацій", - зауважила юристка.