Аби запаси знов не "з’їли миші": як в Україні реформують держрезерв та чому експерти скептичні до нового агентства

При згадці про Держрезерв перша асоціація, яка виникає в українців – про вагони зерна, яке з’їли миші. Її автором є Михайло Апостол з Тернопільщини, який у 2020 році був радником міністра МВС Авакова у 2020. Тоді під час перевірки складів Держрезерву виявили нестачу приблизно 2700 вагонів зерна. Нині Михайло Апостол заявляє про загрозливу ситуацію з продовольчою пшеницею в Україні через погодні умови та закликає активізувати формування держрезерву пшениці, особливо у зонах ризикованого землеробства. Однак нині Держрезерв на етапі реформування – від початку липня в Україні замість Державного агентства резерву почало роботу Державне агентство управління резервами. Та чи справді можна сподіватись на реформування системи держрезерву, а не лише перестановку слів у назві?

В Україні з'явиться єдиний реєстр резервів

Рішення про ліквідацію Держрезерву і створення нової структури Кабмін ухвалив ще 26 вересня 2024 року.  "Це ще один крок до завершення справжньої реформи Держрезерву, яку ми розпочали спільно з парламентом у 2023 році. Від моменту проголошення Незалежності у державному резерві назбиралося чимало проблем. Серед основних – відсутність необхідних запасів, прострочена продукція, неефективне управління запасами. Матеріальні цінності закуповувалися за неринковими, значно завищеними цінами. У 2023 році ми дали старт реформі державного резерву і нині продовжуємо втілювати її у життя шляхом впровадження сучасної та ефективної системи управління державними резервами", – зазначала тодішня перша віцепрем’єрка та міністерка економіки України Юлія Свириденко.  

За її словами, повноваження ДАУР суттєво відрізняються від повноважень, які здійснював Держрезерв. Зокрема, нова структура відповідатиме за управління державним матеріальним резервом, до складу якого не входить мобілізаційний резерв.

"Йдеться про створення запасів матеріальних цінностей, що складаються із запасів сировинних, паливно-енергетичних, матеріально-технічних ресурсів, промислових і продовольчих товарів, лікарських засобів та медичних виробів, призначених для використання у мирний час, а також в особливий період", – повідомляла вона.  

Закупівля товарів до матеріального резерву має відбуватися виключно на електронних аукціонах, а номенклатуру обіцяли також переглянути та осучаснити.  Крім того, в Україні мають запровадити Єдиний реєстр державних резервів, що мало б посилити контроль та відповідальність як відповідальних зберігачів, резервантів так і балансоутримувачів державних резервів. Це має бути захищена автоматизована база даних, щоб відстежувати стан матеріальних цінностей на кожному етапі – закладення, зберігання, освіження, відпуск тощо. 

На початку липня цього року уряд повідомив, що новостворене ДАУР розпочало роботу, однак на початок місяця його штат був укомплектований лише на третину. 

Чи можна створювати резерви без Держрезерву

Михайло Апостол у коментарі Еспресо висловив сумнів, що ДАУР принципово відрізнятиметься від старого Держрезерву, адже більшість "мишей", які були винні у втратах, залишились непокараними.  

"Держрезерерв – це така корупційна комірчина. Усі роки від початку незалежності України Держава не скористалась держрезервом. Але ним користувалась певна кількість людей, які стали мільярдерами. Запасів на мільярди гривень не стало і практично ніхто не поніс покарання, – каже він. – У нас виходить, що закуповують товари за державні гроші, а потім пишуть акти, що його миші з’їли, хвороби кинулись чи ще щось. І у результаті людина, яка відповідає втрату зерна на мільйони, отримує догану. Так не має бути".

Чортківський комбінат хлібопродуктів, де виявили нестачу зерна на понад 8 млн грн, фото: Фонд Держмайна

Нагадаємо,  у 2020 році під час аудиту на підприємствах Держрезерву недорахувались 150 тис. тонн зерна. Однак не лише зерно "з’їли миші". Випаровувались і нафтопродукти. За словами Михайла Апостола, тоді виявили практично порожню цистерну з нафтопродуктами, яка видавала звук, як порожня, але при перевірці щуп показував, що пальне там є. Виявилось, що під віконечком для щупа була приварена труба, яка була заповнена нафтопродуктами, але сама цистерна була порожньою. І масштаби таких махінацій годі перелічити.

"Я детально не вникав у те, як змінюють структуру держрезерву. Якщо хтось придумав нову шахрайську схему, то зміни для них звичайно будуть, але не для держави. Я ж взагалі не розумію, навіщо нам потрібна ця структура, – каже Михайло Апостол, який нині є радником голови Тернопільської ОВА. – Я переконаний, що резерви повинні формувати на рівні областей. Для цього у нас є обласні військові адміністрації. Вони мають прораховувати, скільки і чого має бути саме у їхній області. І вони ж повинні відповідати за збереження цих резервів. Зрештою, на місцях це легше контролювати".

Та головне, вважає пан Апостол – це контролювати "мишей", адже усі вони мають імена, прізвища і посади. 

Конфіденційність дозволяє приховувати зловживання

Президент Української аграрної конфедерації та ексвіцепрем’єр з питань АПК Леонід Козаченко вважає, що окрема структура Держрезерву Україні потрібна, але без належної системи контролю, реформа обмежиться зміною вивіски.

За його словами, великий державний резерв має США (там він називається мобілізаційним) і активно його використовує з метою впливу на ціни. Окремі країни ЄС також формують продовольчі резерви. А найбільший резерв продовольства має Китай. При цьому нарощувати запаси Китай почав перед початком російського вторгнення в Україну.  За пів року перед початком війни Росії з Україною Китай  оголосив, що скуповуватиме багато зерна в Україні, бо хоче створити п’ятирічний резерв.

"На жаль, в Україні з Держрезервом пов’язано багато корупційних справ. То зерно "миші з’їдять", то цукор змокне, бо чомусь дах постійно тече саме там, де зберігають цукор. Ці резерви розкрадались, хтось це списував, клав гроші в кишеню, а ми усі платили за це, – каже Леонід Козаченко. – Тому треба створити дуже жорсткий контроль. Була дискусія, як має виглядати цей контроль. Говорили, що має бути відкрита база даних, але потім переконали, що це має бути закрита інформація, бо може створити загрозу для держави в умовах війни. Тому скільки і чого у нас є, відкривати не будуть, ніхто цього не знає". 

За словами експерта, відповідно до законодавства, за деякими позиціями резерв має становити не менше 30% річної потреби країни. Резерв зернових – це 50% потреби.

"Не може бути ситуації, аби який товар миттєво зник з ринку.  Якщо додати цей резерв, у нас ніколи не буде голоду, не буде відсутня теплова, електрична енергія, бо перехідні резерви продовольства, пального, вугілля є. Але питання у тому, скільки їх насправді? Ніхто до такої інформації не допускає" – каже Леонід Козаченко. 

Зайві склади підуть з молотка

Раніше до сфери управління Держрезерву належало 13 державних організацій, одна державна установа та 22 державних підприємства, що провалили фінансово-господарську діяльність, сім складів, дев’ять підприємств, що займаються зберіганням та переробленням зерна, п’ять комбінатів, що надають послуги з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів, та один науково-дослідний інститут. Тепер частину з цих підприємства, які були збитковими, мають передати до Фонду держмайна та, ймовірно, продати з аукціону. 

Зокрема, торік до переліку підприємств, які мають приватизувати, потрапив "Чортківський комбінат хлібопродуктів"  Державного агентства резерву України. Це одне з тих підприємств, де зерно і борошно "з’їли миші" і було порушене кримінальне провадження у 2020. А на початку 2021 року там виникла пожежа. Щоправда, досі цей хлібокомбінат на аукціон так і не виставляли.

"Щодо підприємств у структурі держрезерву, то складських приміщень було значно більше, ніж потрібно було для збереження резервів. Їх використовували для здачі в оренду. Чи це було прозоро? Ні.  Ніхто не знає, ні хто орендував, ні скільки платили, бо не було належного контролю, – каже Леонід Козаченко. – Аргументація була та сама: ми не можемо відкрити інформацію, бо якщо ми оприлюднимо, скільки майна в оренді, усі знатимуть, скільки продукції в резерві. Скажімо, якщо потужності зберігання зерна до 3 млн т зерна, а ми віддали на 2,5 млн т. в оренду, то зрозуміло, що у нас в резерві лише пів мільйона. А це менше, ніж має бути, і ця інформація може створювати загрозу для країни. Тому ви ніколи не будете знати, кому ми здали чи не здали в оренду".

За новим законодавством, Державне агенство з управління резервами зможе орендувати приміщення для зберігання у підприємств різних форм власності. 

"Насправді, на сьогодні багато питань: як  буде працювати нова система, під чиїм контролем, як буде здійснювати закупівлі до резерву, як буде відбуватись продаж. Я так розумію, що як було, так і є. Хіба що замінили назву. Можливо, створили якусь диджиталізовану платформу – це було б не погано. Але ж про це ніхто не інформує. А так не має бути", – каже Леонід Козаченко.