Goblin mode "глубінного народа"

Оксфордський словник обрав "слово року". Точніше – словосполучення: Goblin mode. У перекладі воно означає "настрій гобліна" - тип поведінки, яка є поблажливою, ледачою, неохайною або жадібною. Носій таких рис зазвичай відкидає соціальні норми чи очікування.

Не скажу, що "гобліни" є явищем винятковим, — у будь-яких суспільствах інфантильні, неперебірливі та "хати скраю" присутні. Однак, мушу зауважити, що у демократичних суспільствах, з традиціями громадянського суспільства відсоток умовних "гоблінів" коливається у межах норми. Норми, яка дозволяє тримати владу у тонусі, бо вона точно знає, що всі її вчинки (навіть найпотаємніші) колись вилізуть на світ Божий і коштуватимуть дуже дорого. Правда, у цьому й полягає пастка демократії, оскільки, — навіть у випадку українсько-російської війни, — настрої громадян часто змушують політиків заплющувати очі на значно суттєвіші проблеми, зокрема безпеку. Можна скільки завгодно розповідати про "державників" та "політиків", але витрати податків з кишень громадян на очевидно архіважливу справу допомоги партнерам є суттєвим чинником поведінки влади.

У демократичних суспільствах, з традиціями громадянського суспільства відсоток умовних "гоблінів" коливається у межах норми. Норми, яка дозволяє тримати владу у тонусі

У країнах, де демократичної традиції немає, або ж її перервали (з тих чи інших причин) авторитарні лідери (хай навіть під гаслами "третього шляху", "суверенної демократії" тощо) питома частка "гоблінів" зростає. Це свого роду парадокс, оскільки диктатури, зазвичай, характерні зубожінням населення, яке погоджується терпіти такий стан справ. Терпіти, заради уявної "величі", "воєнної міці", "світлого майбутнього" тощо.

Читайте також: Гарантії для звіра

Владіслав Сурков, — ідеолог сучасного путінізму та один з організаторів агресії Росії проти України гламуризував "гоблінів" терміном "глубінний народ". Колись він спромігся на псевдоінтелектуальний опус під назвою "Довга держава Путіна". "Глубінний народ" завжди "собі на умі", недосяжний для соціологічних опитувань, агітації, погроз та інших способів прямого вивчення і впливу. Розуміння, хто він, що думає, і чого хоче, часто приходить раптово і пізно, і не до тих, хто може щось зробити", - міркує собі Сурков.

Позлітка "таємничості", "незрозумілості русской души" вмить спадає, коли "гобліни" чують запах крові чи даровизни. Так трапилося після 24 лютого, коли представники "глубінного народа" мародерствували, ґвалтували, грабували сусідню країну, абсолютно не замислюючись над тим, що, у принципі, коять не тільки воєнні злочини, але й переступ того, що сповідують про людське око, до чого моляться, у що вірять.

Позлітка "таємничості", "незрозумілості русской души" вмить спадає, коли "гобліни" чують запах крові чи даровизни. Так трапилося після 24 лютого

Ми пам'ятаємо жахливі відео та фото з Бучі, Ірпеня, Бородянки, Маріуполя, чули також перехоплення розмов окупантів з рідними, від яких волосся ставало дибки. Інфантил та ледар досяг свого апофеозу під загальне схвалення "толпи", спонуканий та мотивований антилюдською та злочинною пропагандою.

Коли СВО зійшла на пси, а бандитів та убивць впевнено погнали ЗСУ із захоплених територій, "мовчання мас" (за Бодріяром) набуло своєї загрозливої складової. До когось прийшло розуміння, що війна, розв'язана Путіним, безперспективна, і "гоблін" вирішив просто виїхати з країни, намагаючись втримати крихти вчорашнього комфорту та статків. Хтось, змирившись з долею, очікує в надії пережити скрутні часи. А для "патріотичної більшості", яка досі марить путінськими фата-морганами, Скабеєва і Ко придумали новий мотиватор, — страх. "Ми не допускаємо, навіть вголос не вимовляємо, але, якщо раптом щось відбудеться і наша країна не зможе перемогти, то претензії висунуть усім без винятку, незалежно від того, чи вони перебувають у межах РФ, чи за межами РФ. Просто, тих, хто за межами, відразу арештують, незалежно від того, чи є вони пособниками путінського режиму, чи просто поруч проходили. Винними будемо усі", - істерично заявила Скабєєва.

Скабеєва може не продовжувати: мовляв, щоб уникнути цих жахіть, треба завзятіше воювати. Меседж сприйнято, він взятий за керівництво до дії як інстинкт самозбереження. Інакше й не можна – адже мова про виживанн

У цій філіппіці "прекрасне все". І "арешти", і "пособники", і "винні". Акценти розставлені правильно з огляду на російську реальність. На комплексах обивателя-постсовка, у якого "мурахи по шкірі" на рівні інстинкту після Гулагу та масових репресій. Скабеєва може не продовжувати: мовляв, щоб уникнути цих жахіть, треба завзятіше воювати. Меседж сприйнято, він взятий за керівництво до дії як інстинкт самозбереження. Інакше й не можна – адже мова про виживання.

Читайте також: Для Росії може бути лише план маршала Жукова

Ми даремно віримо у "прозріння" "гоблінів". Вони розуміють лише мову сили, батога. Путін власне й тримався упродовж двох десятиліть на кремлівському троні, бо розумів це достеменно. Зараз, коли пристаркуватий диктатор ув'язався у криваву авантюру, і світ йому цього не пробачив, він поводиться сам як типовий "гоблін".

Все-таки влучне слово року обрали в Оксворді. І добре, що цей рік скоро мине. Сподіваюся, у наступному філологи матимуть підстави знайти оптимістичніший символ.

P.S. На місці пам'ятника радянському генералу Конєву в Празі тимчасово поставили скульптуру гобліна з обличчям президента Росії Владіміра Путіна – її продадуть на аукціоні, а вторговані кошти передадуть на купівлю зброї для України.

Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Слідкуйте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.