Його ракети підняли Гагаріна в космос, а РФ цими розробками б’є по Україні: 119 років тому народився Сергій Корольов

Саме завдяки його геніальним розробкам Радянський Союз першим запустив штучний супутник Землі та вивів людину в космос. Але трагічна іронія історії в тому, що ключові технології Корольова, зокрема легендарна ракета Р-7, досі лежать в основі російських космічних запусків і, на жаль, використовуються в агресії проти України – як у випадку з балістичною ракетою "Орешник", якою нещодавно вдарили по Львову.

Більше про постать Корольова та його технологій розповість Еспресо. 

Дитинство та перше захоплення небом

Корольов у кабіні розробленого ним планера "Коктебель", фото: Вікіпедія

Сергій Корольов народився 12 січня 1907 року у Житомирі в родині вчителя російської словесності Павла Яковича Корольова (родом з білоруського Могильова) та Марії Миколаївни (чиї далекі пращури були грецькими колоністами, що приїхали у Гетьманщину за часів гетьмана Хмельницького). 

Він народився в час, коли ще існувала Російська імперія, яка була за крок від Першої світової війни та революційних подій.  Але дитинство Корольова було непростим у першу чергу через сімейні драми. Адже вже у три роки шлюб батьків розвалився і хлопець кілька років прожив в Ніжині у бабусі та дідуся, поки мама вчилася і працювала. Батька відсторонили від опіки над сином і згодом він зник з його життя. 

Саме в Ніжині шестирічний Сергій, можливо, вперше закохався в небо. Біографи кажуть, там він вперше побачив політ легендарного авіатора Сергія Уточкіна, що могло запалити в ньому пристрасть авіаційної техніки та згодом космонавтики.

Хай там як, Корольов з дитинства вирізнявся своїми талантами, адже, маючи виняткову пам'ять, рано навчився говорити та писати, а також дуже любив математику.

З початком війни, родина переїхала до Києва. Вже за два роки батьки офіційно розлучилися і мати Сергія одружилася за інженера-електрика Григорія Баланіна, який став вітчимом хлопця. Баланіна направили працювати в Одесу і він забрав з собою нову сім’ю. Там же Сергій пішов до першого класу гімназії, однак не встиг повчитися, бо почалася Українська революція і гімназію закрили. Таким чином вітчим взявся сам за освіту пасинка і записав його в гурток моделювання. 

Вже у 17 років Корольов самостійно спроєктував свій перший планер К-5, який успішно пройшов випробування. Згодом він навчався в Київському політехнічному інституті у 1924–1926 роках (у графі чітко написав, що вважає себе українцем), а тоді перевівся до Московського вищого технічного училища ім. Баумана, щоб здобути фах авіаційного інженера.

Для дипломної Корольов спроєктував двомісний літак СК-4, який успішно виготовив і той зміг злетіти. Корольов згодом сам став пілотом, отримавши відповідне свідоцтво льотчика. 

Тоді він почав також цікавитися роботами Костянтина Ціолковським, теоретика космонавтики українського походження, якого вважають одним із основоположників сучасної космонавтики та ракетобудування. Особиста зустріч відбулася в 1929 році в Москві, справивши сильне враження на Корольова і вплинула на його подальший вибір шляху – присвятити життя розробці ракет і польотам у космос.

Шлях до вершини: репресії та тріумф

Сергій Корольов під час арешту, фото: з відкритих джерел

У 1930-х роках Корольов активно працював над ракетними двигунами та рідинними ракетами в Групі вивчення реактивного руху (ГВРР), а згодом – у Реактивному науково-дослідному інституті. Сергій Павлович очолив провідний відділ крилатих ракет, а згодом став начальником групи ракетних апаратів. Однак у 1938 році під час сталінських репресій його заарештували за звинуваченням у "шкідництві" (наклеп про участь у вигаданій троцькістській організації). Він вчений пройшов тортури (йому зламали щелепу), Колиму та табори. 

Корольов кілька разів писав листи до Сталіна, щоб його справу переглянули:

"Метою і мрією мого життя було створення вперше в СРСР такої потужної зброї, як реактивні літаки. Я можу довести мою невинність і хочу працювати далі над ракетними літаками для оборони СРСР", - наголошував він.

Лише влітку 1944 року його достроково звільнили, але судимість зняли повністю лише після війни.

Тоді вже реабілітований Корольов очолив розробку балістичних ракет. Але спершу його відправили у Німеччину, вивчати трофейну спадщину піонера німецької ракетної програми Вернера фон Брауна (якого США вивезли до себе і він створив для них їхню космічну програму, зокрема, надпотужну ракету, яка доставила людей на Місяць).

Вже незабаром Корольов створив першу радянську копію німецької Фау-2 (Р-1), потім Р-2 та Р-5. За його досягнення, у 1956 році він став керівником і головним конструктором найбільшого в державі ракетного центру – ОКБ-1. Результат прийшов майже одразу, бо вже за рік він створив революційну Р-7 – першу в світі міжконтинентальну балістичну ракету у 1957 році. 

Саме Р-7 стала основою для запуску першого штучного супутника Землі (4 жовтня 1957), а також польоту Юрія Гагаріна (12 квітня 1961) та багатьох інших космічних місій навіть на інші планети.

Його внесок у домінування СРСР в комісій галузі величезний: перша ракета здатна нести ядерну бомбу, перші орбітальні польоти (космонавт Павло Попович заспівав народну пісню "Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…", тобто українська музика першою прозвучала у космосі), перший вихід у відкритий космос, перші фото зворотного боку Місяця та багато інших справ до яких так чи інакше був причетний Корольов. Тому Корольова називають "батьком" радянської космонавтики.

Вчений помер у віці 59 років – 14 січня 1966 року після операції (побої в таборах далися взнаки), так і не побачивши повного визнання, адже за життя його називали просто "головний конструктор". Його прах поховано у Москві, у Кремлівській стіні.

Спадщина, яка досі літає – і в космос, і під час війни

Сергій Корольов під час запуску ракети в космос, фото: з відкритих джерел

Ракета Р-7, розроблена Корольовим, виявилася настільки надійною, що її модифікації (Союз, Восток, Молния тощо) використовуються Росією й досі. 

Саме на базі Р-7 Росія запускає космонавтів на МКС – фактично ті самі принципи та базова архітектура, що й за часів Гагаріна, дозволяють росіянам залишатися "космічною державою".

Але трагедія в іншому, бо ці ж технології слугують у війні проти України. Нещодавня атака балістичною ракетою "Орешник" (якою 8 січня 2026 року вдарили по критичному об’єкту у Львові), яку росіяни називають "мегасучасною" та "неперехоплюваною", насправді базується на старих радянських напрацюваннях. 

Адже "Орешник" є модифікацією проєкту РС-26 "Рубєж" – радянської спадщини ракетних технологій, яка, хоч і розроблялася вже в пострадянський період, багато в чому спирається на досвід і методи, накопичені від ракетних програм часів Корольова й його послідовників.

У CNN опублікували ексклюзивну інформацію, що ракета "Орешник" зібрана з радянських компонентів на яких ще "Гагарін літав". Про це їм повідомив керівник лабораторії військових досліджень КНДІСЕ Андрій Кульчицький. Адже серед уламків ракети, що використовується для удару по Дніпру в листопаді 2024 року (тоді вперше росіяни застосували цю зброю), українські експерти виявили радянські лампу та гіроскоп, які виготовлені в часи СРСР. А ці компоненти вже давно не відповідають сучасним стандартам озброєння.

радянські розробки у ракеті "Орешник", фото: скрін з відео CNN

Тобто це не революційна нова ракета, а радше адаптація старих технологій у новій комбінації для ударів по цивільній інфраструктурі.

Таким чином, геній українського вченого з Житомира, який мріяв про мирне освоєння космосу, досі дозволяє Росії як літати в космос, так і тероризувати Україну ракетами. Це сумна іронія: розробки, що мали відкрити людству зірки і світле майбутнє, стали інструментом агресії.

У будь-якому разі, Сергій Корольов залишається символом українського внеску в світову науку – і нагадуванням, як ідеї миру можуть бути спотворені війною.

Читайте також: Ракета біля кордонів ЄС та НАТО: усе, що відомо про удар "Орешником" по Львову. Пояснюємо