Це не було неочікуваністю. Фактично Ємен попереджали про те, що буде здійснено заходи, які унеможливлять терористичні дії, які здійснювали хусити в Чорному морі й коли вони намагалися перешкоджати цивільному та військовому судноплавству, ба більше вони здійснювали удари по військових кораблях з використанням своїх балістичних ракет, намагалися здійснювати удари по Ізраїлю. Фактично ця дія зі сторони Сполучених Штатів і Британії стала, сподіваємося, крапкою, яка може суттєво послабити можливості хуситів, тому що було дійсно завдано удар з використанням крилатих ракет.
Для цього використовувалися ракети Tomahawk, 19 літаків і британських, і американських, підводні човни, авіаносці тобто це дійсно потужний удар по цьому групуванню. Але тут друга сторона медалі, вона полягає в тому, що дійсно Британія і Сполучені Штати мають потужний потенціал для знищення противника, але з іншого боку в нього є далекобійні дрони, балістичні ракети, які мають дальність понад 1000 км, які загрожують Ізраїлю й американським кораблям у морі. Водночас Іран забезпечує постачання певних зразків озброєння до хуситів, це показує те, що оцей потенціал ворожих країн, треба умовно кажучи, знищувати.
Ще була проблема в тому, що хусити блокували вихід в Червоне море. По Аденській затоці відбувається фактично 15% товарообігу між Європою і Азією - це вкрай важливий транспортний хаб і там ні американці, ні британці не дозволять, щоб хусити мали можливість блокувати ці перевезення.
З іншого боку, коли ми згадуємо про Україну і говоримо, де наші балістичні ракети, де наші системи знищення, то є дисонанс, бо певне угрупування терористів має значний перелік озброєння, а ми за цей час подібних систем не створювали, що власне є ще одним поштовхом до того або дійсно розширювати реальну кооперацію з нашими західними партнерами й створювати реальні можливості для того, аби відбивати російську навалу.
На тлі цього хотілося б більш активної допомоги наших партнерів для посилення обороноспроможності і якраз сьогоднішній візит прем'єр-міністра Британії, як на мене, є позитивним кроком, бо підписано першу угоду з країнами Великої сімки, яка визначає безпекові гарантії, хоча слово "гарантія" ми тепер обережно сприймаємо після Будапештського меморандуму, але угода розрахована на 10 років, передбачає дев'ять розділів за різними напрямками співпраці, фінансування прописане на кожен рік і включає навіть дії, які вчинить Британія у разі нападу Російської Федерації, хоча фактично і зараз вже триває російської агресія.
Тоді виникає питання, що там саме в цих гарантіях - передбачайте зокрема консультації, впродовж 24 годин мають зібратися певні країни, які ухвалили рішення щодо підтримки України у галузях з постачанням озброєння. Думаю, що сама суть цієї угоди вже важлива тим, що вона зараз передбачає напрямки співпраці й виділення коштів, а також дає можливість використати потенціал Великої Британії для посилення нашого промислового комплексу й отримання тих зразків озброєнь, які нам вкрай потрібні.
Ми бачили зустріч ради НАТО за участю міністра закордонних справ України, де говорили, що будуть швидкі кроки щодо посилення нашого протиповітряної оборони. Я думаю, ця тема так само лунала і в розмові з прем'єром Великої Британії. Але зараз у центрі уваги лише те, щоб ми отримали більшу кількість ЗРК Patriot, якщо це можливо, але є інші пропозиції зокрема можливість отримання від Штатів балістичних систем до протиракетної оборони зокрема THAAD або систем Aegis Combat System. Тобто треба розширити перелік зразків, які спроможні боротися з балістичними ракетами противника на значно більшій дальності ніж те, що може робити Patriot. Я думаю, ця тема ще буде порушуватися з українського боку; є розуміння з боку наших партнерів, питання в тому, щоб ці комплекси були знайдені й створення фінансової умови для того, щоб такі комплекси Україна могла або придбати, або взяти в використання в форматі оренди, або інших рішень.
Я вважаю, що у нас ще триває гаряча війна і вона дійсно має ризики масштабування. Якщо ми зважимо на заяви Швеції, яка говорить про те, що ми розуміємо виклики що може бути війна і готується до війни з Російської Федерації, говоримо про трансформацію в країнах НАТО, говоримо про заяви міністра оборони Німеччини, який так само закликає більш активно переозброювати своє військо. Але все це створює подальші ризики. Зараз ми бачимо, що ця ситуація пов'язана з діями РФ теоретично може вийти за межі України.
Зараз якраз ситуація пов'язана з тим вже Єменом так само є одним з елементів цього розхитування. Як це впливатиме на наші інтереси? У будь-якому разі ми розуміємо, важливо, щоб увага Сполучених Штатів не була розфокусована, але з огляду на політичні заяви з боку США все-таки є очікування на надання нам допомоги - ще один мільярд американських доларів. Ну і власне дії інших партнерів зокрема Британії, де пакет військової допомоги становитиме 3,2 млрд доларів на два роки на 2024-2025 роки, тобто це більше ніж Британія виділяла у 2022 і 2023 роках. У будь-якому разі є чітке розуміння, що потужні країни все одно залишаються на нашому боці і це якраз створює передумови для підготовки наших активних оборонних дій і насамперед в перспективі наступальних бойових дій.
8 січня Російська Федерація здійснювала чергову ракетну атаку по Україні, відмінність цієї від попередніх полягала в тому, що була використана значна кількість насамперед 25 балістичних ракет різного типу починаючи від Х-47М2 "Кинджал" і завершуючи ракетами С-300, С-400. Цими ракетами росіяни били по тих містах і об'єктах, де немає потужних комплексів таких, як Patriot і SAMP/T, які можуть відбивати ці балістичні атаки противника. Усі 25 балістичних ракет були не збиті, хоча деякі з цих цілей не досягли, бо впали по різних місцях, зокрема є уламки ракети Х-32, яка зараз вивчається нашими фахівцями, впали в чистому полі. А коли ми говоримо про решту ракет - вони всі були збиті, але ще однією особливістю атаки не стільки 8 січня, а як другого числа - це те, що було знайдено уламки ракет, які ідентифіковані, як ракети з Північної Кореї. Скоріш за все це ракета під індексом КН-23, яка є копією російського Іскандера, але мають трошки більшу дальність, до 600 км.
Представники нашої прокуратури говорили про те, що є підтвердження, це північнокорейська ракета. Зараз формується військово-промислова вісь зла, де є Північна Корея, Росія, Іран і Китай, який так само залучений до постачання певних комплектувальників. Ось ця вісь зла зараз починає формувати нові серйозні виклики, бо поява балістичних ракет з Північної Кореї, потім ризик появи іранських ракет, говорить про те, що зараз на порядку денному для України стоїть посилення системи протиповітряної оборони. Про це ми вже неодноразово говорили.
Січень-травень минулого року до взяття Бахмута або уламків Бахмута - це були наступальні дії противника, потім десь червень-липень-серпень-вересень - наступальні дії з українського боку, коли відбувалися найбільш активні дії на півдні, і в цей час ворог намагався якимось чином розхитувати ситуацію в зоні Куп'янська, Лимана, де намагалися діяти російські війська, а уже починаючи десь з 9 жовтня, коли розпочалися атаки якраз на Авдіївку, то якраз оце був третій такий наступ російської армії на всю лінію зіткнення. За ці три місяці починаючи з 9 жовтня, якщо ми уважно подивимося на мапу, де проходить ця лінія бойових дій, то фактично суттєвих змін не відбулося.
Ми можемо констатувати, що ворог вийшов на те, що залишилося від уламків Мар'янки, а коли ми говоримо про Авдіївку, то бачимо, що наші бригади утримують цей населений пункт фактично і з півночі, і з півдня, ворогу не вдається наблизити оці кліщі про які він там мріяв, аби унеможливити постачання на наш гарнізон.
Авдіївка утримається, там знищено близько 13 тис. ворогів, близько 400 зразків бронетехніки й бачимо, що особливого оптимізму противника та подальше просування на Авдіївку реальність не викликає.
Карта бойових дій Авдіївка
Так само, коли ми говоримо про Куп'янськ, де так само з жовтня почалися чергові атаки, вся активність відбувається навколо декількох населених пунктів поблизу Синьківки, де ворог виходить до цього населеного пункту, вже так само зруйновано, його механізовані підрозділи й живу силу знищують, вони відкочуються і знову намагаються підтягувати резерви.
Карта бойових дій Куп'янськ
Зараз навряд чи можна говорити про те, що повністю ворожий наступ зупинився, бо ми перебуваємо лише на такому певному етапі, де ворог хоча і в меншій інтенсивності бойових дій, але зараз відбувається знову накопичення сил по певних напрямках пов'язаних з Куп'янськом, Авдіївкою, Бахмутом, Мар'янкою. Можна очікувати, що через певний час ворог так само знову почне активні бойові дії.
Якщо ми говоримо про чисельність сил противника, то учора була заява заступника керівника Головного управління розвідки Вадима Скібіцького, який говорив, що на території України утримується 462 тисячі окупантів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. До речі, це дещо більше ніж було в грудні, тоді говорили про 430 тисяч, тобто оця прихована мобілізація, як сказав Скібіцький, дозволяє ворогу утримувати ту інтенсивність бойових дій, яка зараз відбувається на лінії фронту. Головні сили зараз сконцентровані якраз в зоні Куп'янськ-Лиман, там близько 100 тисяч, У Бахмуті - 80 тисяч, Авдіївці - 40 тисяч і далі, коли ми рухаємося на південь, то там до 200 тисяч особового складу розтягнуті по різних ділянках.
Це, як на мене, один зі складних напрямків, бо зараз там перебувають морські піхотинці, прикордонники, Сили спеціальних операцій. За різними оцінками там від 300 до 600 наших військових, які насамперед прикриваються нашою артилерією з правого берега Дніпра, FPV- дронів, засобами РЕБ. Фактично ворог використовує там штурмові дії для своїх російських десантників, аби вибити наших морських піхотинців, це не вдається, а коли використовується будь-яка техніка противника, то вона знищується артилерією і FPV- дронами.
На крайніх знімках навколо Кринок вже могильники російської військової техніки. Прикриття цих наших морпіхів відбувається достатньо ефективно, але треба розуміти, що ми робимо далі з цією місією на цій ділянці фронту. Ми маємо розуміти, що у будь-якому разі на першому плані має бути військова доцільність, а не якісь там політичні рішення, які можуть часом надмірно домінувати над військовою логікою.