Про це розповів генеральний прокурор Андрій Костін в інтерв’ю Укрінформу.
Повідомляється, що дискусія щодо формули Спецтрибуналу триває, але прогрес є - торік партнери сумнівалися у необхідності трибуналу, а зараз вже обговорюється його формат.
"Є дві моделі. Перша передбачає міжнародний договір. Вона проста з точки зору того, що на рівні міжнародного права країни, які підписали такий договір, можуть застосувати будь-яку практику, яка існувала до того, починаючи з Нюрнберга. Проблема такого міжнародного договору стосується наявності політичної волі у тих країнах, які підтримують ідею трибуналу. Якщо застосовувати модель Спецтрибуналу, побудовану на міжнародному договорі, то вона передбачає необхідність ратифікації в парламентах цих країн. Тобто, можна підписати договір з виконавчою владою країни, але законодавча влада має його підтвердити", - пояснив генпрокурор і додав, що це також тривати може довго.
Ще одна модель побудована на угоді між генеральним секретарем ООН та Україною, але для цього вона має бути підтримка.
"Адже ми всі розуміємо, що через Раду Безпеки ООН, через позицію певних країн рішення про створення Спецтрибуналу може не пройти. Тому зараз у нас обговорюються два варіанти - це міжнародний трибунал, створений на підставі резолюції Генеральної асамблеї ООН, а інша пропозиція - про інтернаціоналізований трибунал, який передбачає у його складі українських та іноземних суддів, які діятимуть на базі українського права", - підсумував Костін.
Щодо притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна, то є певні складнощі, каже генеральний прокурор.
"Він має імунітет. Тобто, є дві базові позиції, працюючи з якими, думаю, ми знайдемо результат. Заочне засудження можливе. У цьому і відмінність Спецтрибуналу від МКС. Останній не може судити заочно. А трибунал - може. Український народ не повинен довго чекати", - сказав Костін.
Також генпрокурор розповів, що висновки досудового розслідування авіакатастрофи гвинтокрила у Броварах на Київщині, під час якої загинуло керівництво МВС, будуть повідомлені найближчим часом. Версія диверсії не підтвердилась.
Потреба у створенні спецтрибуналу виникла тому, що Міжнародний кримінальний суд в Україні володіє юрисдикцією тільки щодо скоєних російськими терористами злочинів геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Агресію Росії розслідувати він не може – Україна не підписала свого часу Римський статут Міжнародного кримінального суду, а РФ у 2016 році відкликала свій підпис. Можливості ООН у даному питанні теж обмежені. Саме тому виникла ідея створити спецтрибунал який отримає юрисдикцію розслідувати скоєний Росією злочин проти миру, дозволить переслідувати в судовому порядку керівництво РФ і не дасть йому уникнути відповідальності.
9 травня президент України Володимир Зеленський та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провели саміт 37 країн-учасниць коаліції щодо спецтрибуналу над РФ.
У червні Офіс президента повідомив, що цю ідею підтримали вже 38 країн.
13 червня Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генасамблеї ООН щодо необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу за злочини РФ проти України, а 1 липня ПА ОБСЄ підтримала створення спецтрибуналу.
Четверта робоча зустріч координаційної групи з напрацювання моделі створення трибуналу відбулася 30 червня у Варшаві.
Парламентська асамблея ОБСЄ 1 липня схвалила резолюцію української делегації щодо дій ОБСЄ в умовах російської збройної агресії. у якій підтримала створення спецтрибуналу щодо притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини в Україні.
3 липня в Гаазі відкрили міжнародний офіс із розслідування вторгнення РФ в Україну, що стане першим кроком до можливого трибуналу для керівництва країни-агресорки.
10 липня заступник голови Офісу президента з питань судів Андрій Смирнов заявив, що наша країна не погоджується з так званим гібридним трибуналом для РФ, адже це може призвести до того, що юридична оцінка війни зведеться до рівня міждержавного конфлікту.