Країни G7 узгодили параметри гарантій безпеки для України. Вони стануть підґрунтям для майбутніх угод
У середу, 12 липня, країни G7 узгодили спільну декларацію, у якій вказані параметри гарантій безпеки для України. До угоди зможуть доєднатися всі бажаючі країни
Про це було оголошено на саміті НАТО, який транслював Espreso.TV.
"Країни Великої сімки сьогодні розробили структуру щодо гарантій безпеки, які будуть в подальшому доповнені та будуть відповідати нашим нагальним потребам", - зазначив президент України Володимир Зеленський.
Президент США Джо Байден заявив, що у декларації прописано підтримку України на близьку та далеку перспективи.
"Сьогодні ми склали спільну декларацію, в якій чітко прописано нашу підтримку, яка буде на близьку та далеку перспективи. Всі країни, які захочуть долучитися до цієї декларації, заради забезпечення безпеки України — ви зможете це зробити. Це для того, аби колективна оборона була зміцнена, аби вона не мала кордонів, і ця оборона встоїть попри будь-які загрози", - сказав Байден.
Він також наголосив, що всі союзники погодилися, що українське майбутнє у НАТО.
"Україна продовжуватиме робити прогрес, щодо необхідних реформ, але всі ми вже зараз підтвердили свої довгострокові обіцянки", - додав Байден.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак зазначив, що погоджена декларація - це великий результат, якому передувала багатомісячна робота команди на рівні радників з питань національної безпеки США, Великої Британії, Франції та Німеччини, а також в комунікації з іншими партнерами.
"Вважаю цей результат важливою перемогою України на шляху до НАТО, і поясню чому. Сьогоднішня декларація - це спільний продукт, який враховує як потреби України, так і можливості союзників", - пояснює Єрмак.
Він розповів, що у вересні минулого року міжнародна група, яку очолили Єрмак та ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, підготували документ з пропозиціями гарантій - Kyiv Security Compact. Зазначається, що вони увійшли в погоджену партнерами з G7 Спільну декларацію.
Єрмак пояснив, що декларація є рамковим загальним документом. За його словами, наступний крок - укладення системи двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами.
Ключовою тезою декларації є підтвердження того факту, що безпека України є складовою безпеки Євроатлантичного регіону. Цю тезу підкріплює згадка про майбутнє членство України в НАТО.
Що входить до декларації?
"Ми, лідери "Групи семи" (G7), підтверджуємо нашу непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію", - йдеться у спільній заяві.
Що передбачають гарантії безпеки:
- Забезпечення стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому, шляхом продовження надання: допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами; підтримка подальшого розвитку оборонно-промислової бази України; тренування та навчання українських збройних сил; обмін розвідданими та співробітництво; підтримка ініціатив з кіберзахисту, безпеки та стійкості, в тому числі для протидії гібридним загрозам.
- Зміцнення економічної стабільності та стійкості України, у тому числі через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.
- Надання технічної та фінансової підтримки для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією, а також для того, щоб Україна могла продовжувати впроваджувати ефективний порядок денний реформ, який підтримуватиме належне врядування, необхідне для просування на шляху до євроатлантичних прагнень;
Окрім того, передбачено заходи на випадок нової агресії РФ, які передбачають негайні консультації, щоб забезпечити Україну всім необхідним для оборони в найкоротші терміни.
Союзники також зобов'язуються продовжувати підтримку у притягненні РФ до відповідальності за агресію та кроки економічного та юридичного характеру, спрямовані на покарання Росії та збільшення її витрат на війну. Серед них: подальше посилення санкційного тиску, заморожування активів, створення механізмів стягнення репарацій та судове переслідування винних у злочинах проти України й українців згідно з нормами міжнародного права;
Своєю чергою Україна зобов'язується:
- Робити позитивний внесок у безпеку партнерів та посилювати заходи прозорості та підзвітності щодо партнерської допомоги.
- Продовжувати реалізацію реформ правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.
- Просувати оборонні реформи й модернізацію, зокрема шляхом посилення демократичного цивільного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості України.
ЄС та його держави-члени готові зробити свій внесок у ці зусилля і швидко розглянуть модальності такого внеску.
Що відомо про саміт НАТО та вступ України до Альянсу
11-12 липня у Вільнюсі відбувається саміт лідерів країн НАТО. Засідання проходять на рівні лідерів країн та урядів. Уперше саміт приймає Литва. Заходи відбуваються у конгрес-центрі LITEXPO. Безпеку під час заходів забезпечують тисячі військовослужбовців, небо захищають комплекси ППО Patriot і NASAMS.
У зустрічах беруть участь лідери 31 країни НАТО включно з президентом США Джо Байденом, додатково запрошені делегації Японії, Південної Кореї, Нової Зеландії, Австралії, України та Швеції. Загалом до Вільнюса мали прибути понад 2400 членів з 48 іноземних делегацій, у тому числі до 40 очільників держав і до 150 інших високопоставлених урядовців. Також у саміті бере участь український президент Володимир Зеленський.
Зокрема, 11 липня саміт НАТО у Вільнюсі ухвалив пакет рішень щодо України: скасовується етап Плану дій щодо членства, а запрошення до Альянсу країна отримає після виконання вимог для вступу і за умови згоди всіх союзників.
Володимир Зеленський обурився наявністю "умов" для отримання Україною запрошення до НАТО та заявив, що це схоже на "неготовність запросити нашу країну до Альянсу".
Країни Альянсу погодили підсумкове комюніке щодо України і заявили, що пам’ятають про зобов’язання 2008 року щодо того, що Україна стане членом НАТО. Також у документі визнали, що сьогодні шлях України до повної євроатлантичної інтеграції вийшов за межі необхідності в Плані дій щодо членства. Країни-члени наголосили, що Україна стає більш оперативною та політично інтегрованою з Альянсом і досягла значного прогресу на шляху до реформ. Додається, що міністри закордонних справ країн НАТО регулярно оцінюватимуть прогрес за допомогою Річної національної програми.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відреагував на рішення Вільнюського саміту НАТО за підсумками першого дня. Він вважає, що Альянсу не слід зволікати зі вступом України до військово-політичного блоку.
Пізніше він також повідомив, що у НАТО не називали, які умови має виконати Україна для вступу до Альянсу, також невідомо, хто їх має сформулювати.
Володимир Зеленський прокоментував результати саміту НАТО, та заявив, що якби Україна отримала запрошення до Альянсу, то вони "були б ідеальні".
Детальніше про події саміту НАТО дивіться у текстовому онлайні Еспресо.TV.
- Актуальне
- Важливе