У Радбезі ООН слід поетапно скасувати право вето, - Єльченко

Про це він написав у своїй статті, яка вийшла друком у суботу, 12 січня 2018 року, в газеті Дзеркало тижня.

"Через зловживання РФ правом вето Рада - чи то під час розгляду російсько-українського конфлікту і ситуації навколо збиття малайзійського літака МН17, чи то в питанні Солсбері й ситуації в Сирії - виявляється паралізованою. Переконані, що постійний член Ради Безпеки, коли він є стороною конфлікту, який розглядається Радою, має бути обмеженим у можливості застосування права вето з питання, в якому він - зацікавлена сторона", - пояснив дипломат.

Читайте також: Андрій Піонтковський: Путінський міф здихає. Україна не має права капітулювати на порозі перемоги

За його словами, аналогічну норму передбачено також пунктом 3 статті 27 Статуту ООН, однак вона постійно ігнорується, як це було, наприклад, під час накладення Росією вето на проект резолюції РБ щодо територіальної цілісності України в березні 2014 року.

"Схожа ситуація мала місце і під час ще одного вето Росії - на проект резолюції Радбезу щодо створення міжнародного трибуналу для розслідування злочинів, пов'язаних зі збиттям МН17 у липні 2015 року. На цьому тлі особливо цинічно звучить російський наратив про те, що, мовляв, саме "інститут вето" дозволяє запобігти світовим війнам, оскільки примушує всіх членів ядерної п'ятірки шукати компроміс навіть у безвихідних ситуаціях", - додав Єльченко.

Саме тому Україна входить до кола країн-підписантів декларації на підтримку ініціативи про добровільне зобов'язання представників "постійної п'ятірки" Ради Безпеки щодо "відмови від використання права вето у випадках масових злодіянь", наголошується у матеріалі. 

• У вересні 2018 року президент України Петро Порошенко закликав реформувати діяльність Ради безпеки ООН, аби ніхто з її постійних членів не зловживав своїм правом вето.
• Окрім того, резолюція 1950 року "Єдність заради миру", ухвалена за часів Корейської війни, дозволяє дев'яти з 15 членів Ради безпеки обійти вето і передати будь-яке питання на загальне голосування до Генасамблеї ООН. Для його затвердження буде необхідно дві третини голосів Генасамблеї.
• У грудні 2018-го стало відомо, що Німеччина, Японія, Бразилія та Індія виступають за розширення кола учасників Радбезу.