Вчений з Брістоля стверджує, що розшифрував таємничий манускрипт Войнича

Свої висновки він опублікував в журналі Romance Studies.

Манускрипт Войнича названий так на честь польського антиквара Вільфреда Войнича, який придбав його в 1912 році у чоловічого духовного ордена Римсько-католицької церкви Ордена святого Ігнатія.

Вміст рукопису намагалися розшифрувати і до цього: ще в XVII столітті одну з перших спроб зробив Георг Бареша (Georg Baresch) - празький алхімік. Найбільше манускриптом зацікавилися в XX столітті. Його аналізували криптоаналітики Першої і Другої світових війн, але нікому не вдалося підібрати "ключ".

Частотний аналіз, виконаний американським фізиком Вільямом Беннеттом в 1976 році, виявив, що структура тексту характерна для природних мов. У 2009 році дослідники з університету Арізони провели радіовуглецеве датування, яке показало, що пергамент створили між 1404 та 1438 роками. Однак зміст документа ніхто так і не зміг зрозуміти.

Джерард Чешир запевняє, що розшифрував текст. За його словами, робота тривала два тижні. За цей час він визначив мову і систему письма. Ось як він сам описує процес:

"Кілька разів я відчував моменти "еврики", за якими слідували сумніви і почуття недовіри. Коли ж я усвідомив масштаб досягнення - і історичного, і лінгвістичного, - настало хвилювання. Те, про що говорить текст, ще більш дивне, ніж всі міфи і фантазії, що він породив. Його склали домініканські черниці як джерело довідкової інформації для Марії Кастильської, королеви Арагона, яка виявилася тіткою Катерини Арагонської. Також не буде перебільшенням сказати, що цей рукопис - одна з найважливіших подій в романській лінгвістиці на сьогодні. Текст написано протороманською мовою - попередницею сучасних романських мов, таких як португальська, французька, іспанська, італійська, румунська, каталанська та галісійська. У період Середньовіччя він був поширений в межах Середземномор'я, але рідко використовувався для запису офіційних документів, адже латинь залишалася мовою Церкви і королівської влади. Протороманська мова була втрачена до сьогоднішнього дня".

За словами Чешира, алфавіт протороманскої мови являє собою комбінацію незнайомих і знайомих символів. У цій мові немає спеціальних знаків пунктуації, хоча деякі букви мають символьні варіанти, які вказують на пунктуації або фонетичні акценти. Всі букви знаходяться в нижньому регістрі.

Слова включають в себе дифтонги, трифтонги, квадрифтонги і навіть квінтифонги (складні голосні, що складаються з декількох елементів і утворюють один склад). Зараз академік планує зосередитися на рукописі цілком і повністю розшифрувати його