"Автори отримали оцінку за 2017 рік, виходячи з даних країни-партнера та додаючи близько третини мігрантів з даних українського обстеження робочої сили, щоб урахувати тимчасових мігрантів. Оцінку за 2012 рік автори сформували за тим же принципом.

Щодо Росії, де не існує даних про зареєстрованих українських мігрантів у 2012 році, автори припустили, що зменшення кількості трудових мігрантів у РФ, помітне з даних обстеження робочої сили, стосується й адміністративних даних щодо РФ", - йдеться у статті.

Підкреслюється, що оцінки щодо щонайменше 1,6 млн трудових мігрантів у 2012 році та - щонайменше 2 млн у 2017 - консервативні: вони показують середню кількість трудових мігрантів за ці роки, а не загальну кількість людей, задіяних у процесі трудової міграції.

"Наведені цифри підтверджують зростання міграції робочої сили у 2012-2017 роках. Хоча, можливо, не таке різке, як про це пишуть деякі коментатори.

Утім, оцінка за 2017 рік вказує на значне зростання міграції - 7% (кількість трудових мігрантів, поділена на кількість населення працездатного віку). Оцінки авторів також переважно збігаються з останніми дослідженнями ЦЕС, які оцінили середню кількість трудових мігрантів за 2017 рік 2,6 млн осіб", - пишуть автори дослідження.

Також підкреслюється, що спостерігається зміна вектора "Схід-Захід" відносно країн працевлаштування українських трудових мігрантів. За наведений у дослідженні час міграція до Росії зменшилася щонайменше на третину, а кількість мігрантів до Польщі зросла втричі до 0,5 млн.

"Зважаючи на велику кількість українських мігрантів в Італії та Чехії, Євросоюз є найбільшим регіоном для працевлаштування мігрантів з України. Троє з чотирьох українських трудових мігрантів у 2017 році працювали у країнах ЄС", - йдеться у дослідженні.