Союз США та Європи стає хитким: головні сигнали з Мюнхена та що очікувати Україні. Пояснюємо

Центральна тема дискусії, яка звучала як "Під руйнуванням" – відображає еру "політики руйнування", де традиційні інститути та альянси піддаються серйозним випробуванням, насамперед через політику адміністрації Дональда Трампа. Це безпосередньо впливає на російсько-українську війну. Більше про це розповість Еспресо.

Напруженість у відносинах США-Європа

Мюнхенська конференція з безпеки - 2026, фото: securityconference.org

Як зауважують польські аналітики видання Rzeczpospolita – тиск це, напевно, найкращий термін, щоб описати загальну атмосферу цьогорічної Мюнхенської конференції з безпеки.

Адже одним із головних фокусів дискусій стала криза довіри між США та Європою. На Мюнхенській конференції з безпеки її організатори описують ситуацію у світі як період "політики тотального руйнування", де США під керівництвом Дональда Трампа відходять від ролі гаранта порядку, руйнуючи елементи міжнародних правил, що виробилися ще після Другої світової та вдосконалилися після розпаду СРСР.

Європейські лідери висловлюють занепокоєння через мінливість американської політики: від умовної підтримки до примусу та погроз (наприклад, та ж риторика щодо Гренландії). Цього року Мюнхен не відвідав віцепрезидент США, як минулого року і чиї слова викликали шок серед європейців, а держсекретар США Марко Рубіо. У своїй промові він намагався заспокоїти союзників, наголошуючи, що США залишаються "дитиною Європи" та прагнуть відновити партнерство. Він закликав до єдності, але водночас вимагав від Європи більшої відповідальності за власну безпеку, більших витрат на оборону та змін у політиці щодо міграції, клімату й торгівлі.

Як більш точно висловився на одному із заходів конференції заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі, США поділяють з Європою інтереси, але не цінності.

Тобто з одного боку Рубіо запевняє європейських лідерів у підтримці США, але з іншого – лише за умови зміни ними свого курсу, пише CNN. Як бачимо, Трамп й далі просуває свою політику "послуга за послугу", яка і зробила його успішним бізнесменом, але не надто успішним політиком, оскільки він зневажає усталені традиції взаєморозуміння цінностей, які склалися між США та Європою: від лібералізму до зміни клімату.

"Промова Рубіо пролунала на тлі дедалі більшої стурбованості союзників США, які ставлять під сумнів, чи має країна намір відмовитися від партнерства з Європою через погрози Трампа щодо відповідних тарифів, спроби анексувати Гренландію та скорочення міжнародної допомоги", - наголошують американські журналісти.

Тому у Politico гостро пишуть, що саме послання Рубіо безкомпромісне і звучить просто: приєднуйтесь до кампанії Дональда Трампа, щоб змінити світ на благо Вашингтона, або ж забирайтеся з дороги.

"Основне послання було тим самим: ми не хочемо слабких союзників, не захищаємо старий порядок, – сказав один колишній європейський чиновник виданню, – Якщо найменшими спільними знаменниками, які можуть знайти американці, є наша спільна історія, що сягає часів Колумба, вузькі інтереси національної безпеки та спільна цивілізація, то це вже одне показує, наскільки далеко віддаляються Європа та США".

У Financial Times теж кажуть, що Європа сумнівається у надійності підтримки США. Хоча треба пам’ятати, що США – це не тільки республіканці, але й демократи, котрі намагаються заспокоїти Європу, мовляв, за три роки Трампа не буде і можна буде повернутися до звичайних стосунків, відзначають у BBC.

Європейські лідери, як-от канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Емманюель Макрон, визнали необхідність більшої автономії Європи, включно з ідеями спільної ядерної парасольки (французи мають свою зброю масового знищення).

"Лідери європейських політичних та економічних гігантів, Франції та Німеччини, наголосили, що могутніша Європа може захистити себе від примх Вашингтона та Москви, і вони суворо розкритикували коливання зовнішньої політики Трампа, зокрема щодо торгівлі та клімату. Макрон у своїй промові заявив, що Європу несправедливо "очорнили" як континент необмеженої імміграції та репресій", - зауважують у Washington Post.

Тобто європейці як це часто – багато говорять, але по факту не поспішають діяти. Наразі радники та політики все обговорюють, як зробити таку Європу, яка витрачає набагато більше на оборону та набагато менше залежить від США у питаннях своєї безпеки, називаючи це НАТО 3.0 (1.0 – класичний Альянс після Другої світової, 2.0 – пост-холодної ери, ну і 3.0 – теперішні реалії).

"У сьогоднішньому роздробленому світі Європа повинна стати більш незалежною – іншого вибору немає", - наголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своїй промові.

Водночас головний дипломат Європейського Союзу Кая Каллас відкинула картину занепаду блоку та закликала держави-члени пришвидшити процес вступу України до нього як ознаку його могутності, пише Bloomberg.

"ЄС може співпрацювати зі США, попри розбіжності в цінностях", - вважає Каллас і додала, що РФ отримує більше за столом переговорів, ніж досягла на полі бою і це неправильний підхід.

Україна в центрі уваги: заяви Зеленського та європейських лідерів

Володимир Зеленський під час виступу в Мюнхені, фото: securityconference.org

Питання війни Росії проти України залишалося одним із головних і найгарячіших у дискусіях Мюнхена. Президент Володимир Зеленський виступив з сильною промовою, назвавши Володимира Путіна "рабом війни" та наголосивши, що Росія завдала шкоди всім українським електростанціям без виключення. Він закликав до швидких постачань зброї, зокрема систем ППО, щоб захистити енергетику взимку, та попередив, що територіальні поступки не принесуть миру – це ілюзія, подібна до Мюнхенської угоди 1938 року щодо Чехословаччини.

"Путін живе не як звичайні люди, він не ходить вулицями, ви не побачите його в кафе… Путін більше радиться з царем Петром та імператрицею Катериною щодо територіальних здобутків, ніж з будь-якою живою людиною", – сказав Зеленський.

Президент також заявив, що Україні потрібна конкретна дата для вступу до ЄС (він прагне готовності до 2027 року), аби Росія не могла блокувати процес. Президент підкреслив потребу в більшому тиску на Москву та єдності з Європою. Крім цього Зеленський висунув чіткі вимоги щодо гарантій безпеки: Україна готова вести переговори про мир лише після отримання надійних й тривалих гарантій від США та Європи, включно з щонайменше 20-річними зобов’язаннями США. Президент відзначив, якщо США дотиснуть РФ і ті дотримаються режиму припинення вогню 2-3 місяці, тоді можна провести вибори і референдум, щоб ратифікувати угоду. Він також висловив готовність створення "вільної економічної зони" у Донбасі, хоча й має перестороги, зауважує The Guardian.

"У Мюнхені ми домовилися з лідерами Берлінського формату про конкретні пакети енергетичної та військової допомоги для України до 24 лютого. Я вдячний партнерам за готовність допомагати, і ми розраховуємо, що всі постачання надійдуть оперативно. ППО потрібне Україні на кожен день, щоб позбавити Росію важелів терору. Дякую всім, хто допомагає", - написав у неділю 15 лютого Володимир Зеленський.

Загалом європейські лідери майже в унісон (Віктор Орбан як завжди виключення) підтримали Україну, наголошуючи на довгостроковій допомозі, але водночас обговорювали перехід відповідальності за військову підтримку з США на Європу.

"Ми вдячні Україні не лише за те, що ви платите найвищу ціну за свій опір ворогу, який також є загрозою для нас - загрозою для європейців, для всього західного світу. Щоб зрозуміти це, достатньо згадати цей символічний образ із передової в Україні: північнокорейські солдати з російськими командирами та іранські дрони", - заявив польський прем'єр Дональд Туск в своєму виступі на Мюнхенській безпековій конференції.

Переговори про припинення вогню та укладання мирної угоди під проводом адміністрації Трампа поки не дали відчутного прориву, а Росія й далі повзуче просувається на полі бою, хоч і зазнає шалених втрат. Раніше Зеленський казав, що треба досягти позначки у 50 тис. втрат щомісяця, це змусить Кремль шукати компроміси, а не вигадувати причини, чому вони не можливі. Тому у Європі лунають голоси, що європейці мають теж вести переговори з Путіним, щоб донести краще їхню позицію, зокрема, цього хоче президент Франції (але у Кремлі лише іронізують з цього).

Натомість американці у Мюнхені не багато говорили про підтримку України. Як сказав держсекретар США Рубіо, що його країна "намагається сприяти припиненню цієї дуже смертоносної, дуже кривавої і дуже дорогої війни", тому Вашингтон залишається у переговорному процесі щодо України. Водночас Рубіо прямо каже, що "не знає, чи Росія налаштована на припинення війни".

Рубіо та Зеленський під час переговорів в Мюнхені, фото: president.gov.ua

Як сказано на сайті Офісу президента України, під час зустрічі Зеленського і Рубіо одна з тем обговорення була – як можна допомогти Україні з ракетами для ППО в умовах холодів.

"Окрема та детальна увага – дипломатичному процесу й переговорам у тристоронньому форматі. Президент подякував США за конструктив і наголосив: важливо, щоб заплановані в Женеві зустрічі були результативними. Крім того, ішлося про послідовність наступних кроків. Україна вважає, що зрештою має відбутися зустріч на рівні лідерів, щоб вирішити найбільш проблемні питання", - йдеться у повідомленні.

Варто ще відзначити, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів двосторонні переговори з міністром закордонних справ КНР Ван Ї під час Мюнхенської конференції. Китай, як відомо, має найбільший вплив на Кремль і надає величезну допомогу росіянам, хоч і відхрещується від цього. Та як кажуть американці, достатньо одного телефонного дзвінка президента Китаю до Путіна, щоб війна припинилася.

Сибіга та Ї під час переговорів в Мюнхені, фото: mfa.gov.ua

Що кажуть експерти: підтримка Європи зберігається

Експерти та аналітики називають конференцію 2026 року моментом "трансатлантичного повороту". Звіт MSC та Munich Security Index показують зростання сприйняття США як ризику в багатьох країнах G7, паралельно з падінням сприйняття загрози від Росії (хоча вона лишається високою). Політика "руйнування" Трампа посилює відчуття безпорадності перед глобальними викликами – від клімату до торгівельних війн. Як пише Bloomberg, світогляд Трампа змушує Європу до трансатлантичної переорієнтації:

"Підхід Трампа до війни Росії проти України , який чинить тиск на жертву так само, або навіть більше, ніж на агресора, його плани щодо Гренландії, його тарифи, глузування та погрози щодо американських технологій змусили Європу заспокоїтися та почати діяти. Вона – із запізненням, а в деяких випадках і неохоче, але впевнено – витрачає значні кошти на оборону, оплачує всю допомогу Києву, водночас налагоджуючи нові глобальні партнерства".

У New York Times кажуть, що суперечки між Вашингтоном та Європою затьмарили більш фундаментальний зсув, який власне і став найбільш відчутним у Мюнхені.

"Лідери кількох європейських країн заявили, що після цієї серії потрясінь вони говорять про "зменшення ризиків" з боку Сполучених Штатів. Цей термін раніше використовувався для опису стратегії уникнення надмірної залежності від Китаю або крихких ланцюгів поставок російської нафти чи критично важливих мінералів. Тепер він застосовується до США. Європейці тепер попереджають про загрози, які американці у своїх промовах на конференції ніколи не визнавали. І серед них – непередбачуваність Трампа", - наголошують у виданні.

Подібне каже український політолог Володимир Фесенко, що конференція стала моментом безпекового роздоріжжя для Європи, де одночасно обговорюють і війну, і роль США, і зміну балансу сил. За його словами, традиційне припущення про автоматичну американську підтримку відходить на задній план, що змушує Європу переглядати власну стратегію захисту.

Аналітики ECFR та Politico відзначають фрагментацію Заходу: Європа намагається демонструвати єдність, але внутрішні розбіжності та залежність від США ускладнюють це. Експерти закликають Європу стати "більшим будівельником" – зміцнювати власні структури, НАТО та ЄС, готуватися до автономії. Загрози включають гібридну війну Росії, амбіції Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні та ерозію глобальної торгівлі.

Багато хто бачить у конференції сигнал, що Захід мусить або відновити єдність, або змиритися з новим, менш стабільним порядком, де голос Європи вже не такий сильний як раніше.

Журналіст Віталій Портников наголошує, що один із важливих висновків конференції є те, що європейці залишаються прихильниками України.

"Вони готові підтримувати нас у період запеклого російсько-українського протистояння. Будемо сповідуватися, що європейці будуть готові допомагати не просто розмовами на Мюнхенській конференції, але й необхідними Україні, в наступні роки війни, грошима і зброєю, щоб боротися з російського агресією. Те, що Зеленський провів зустріч з Рубіо – теж важливо. Бо вона відбулася напередодні чергового раунду переговорів з росіянами. Хоча в Кремля немає ні найменшого бажання завершувати цю війну в найближчому майбутньому", - вважає аналітик.

Довідково: що таке Мюнхенська конференція з безпеки

Мюнхенська конференція з безпеки - 2026, фото: securityconference.org

Мюнхенська конференція з безпеки – це провідний світовий форум з міжнародної безпеки, що проводиться щорічно з 1963 року в Мюнхені, Німеччина. Спочатку відома як Мюнхенська конференція з питань політики (заснована Евальдом фон Кляйстом), вона еволюціонувала в платформу для діалогу між главами держав, міністрами, експертами та представниками бізнесу й громадянського суспільства.

Конференція виникла в контексті Холодної війни як майданчик для обговорення трансатлантичних відносин та ядерного роззброєння. Сьогодні вона збирає понад півтисячі ключових світових фігур для дебатів про глобальні загрози – від конфліктів до клімату й технологій. Щорічно перед форумом видається Munich Security Report – аналітичний документ, що задає тон дискусіям. Конференція не приймає і не зобов’язує до якихось обов'язкових рішень, але часто стає місцем для важливих заяв і неформальних переговорів, що впливають на світову політику.

Читайте також: Дедлайни для війни: чи можливий мир до визначених дат і чим це загрожує Україні