Безнадійний Надєждін

Вибори там, звісно, поняття умовне, — результат передбачуваний. Однак сам процес організації елекцій дає диктаторові кілька можливостей, аби донести щось до світу зі свого бункера, рівно ж як і до власних громадян.

Отож, альтернативою для Путіна призначили Бориса Надєждіна. Він, однак, ще не зареєстрований, зате збір підписів на його підтримку зусиллями і провладних ЗМІ, і контрольованих Кремлем та ФСБ соціальних мереж, а також усього спектра "хороших русскіх" перетворився на просто таки "торжество демократії". На підтримку Надєждіна виступили, зокрема, і люди з оточення політичного бранця Олексія Навального, і Михайло Ходорковський, що перебуває в екзилі. Цікаво також, що за "борця з системою" з самої системи висловилася "Гражданская инициатива" Ксенії Собчак, яка встигла побувати в тій же шкірі спаринг-партнера бункерного на минулих виборах…

Оце єднання офіціозу з так званою ліберальною опозицією, а також з "пікейними жилетами" обидвох російських столиць, власне кажучи, й насторожує в історії цього доволі цікавого системного кандидата.

Надєждін – справді людина системи, до того ж – яскравий взірець російського політичного пристосуванства часів Путіна. У його послужному списку – генеза від "Союзу правих сил" Бориса Нємцова, через "Правое дело" мільярдера Михайла Прохорова до "Справедливой Росии" з її Сергієм Мироновим та Захаром Прилєпіним. Тобто, якщо хтось у Росії голосуватиме за альтернативу Путіну – то це інфантильні пристосуванці, щось на кшталт "какой разніци". Аргументом можуть стати слова Івана Жданова з навальнівського Фонду боротьби з корупцією: "Надєждін – політик з великою та неоднозначною історією. Та поставити підпис за нього – чому б ні?".

Читайте також: У президентському міжчассі в США Путін нападе на НАТО

Попри те, що сам Надєждін оцінює свої шанси скромно – він каже, що за нього голосуватимуть "невдоволені системою", яких у Росії 20 відсотків, такий показник видається разючим на тлі домінування електорату Путіна. Переглянувши відео зі збору підписів за нього, можна зробити висновок, що він сподівається на підтримку мешканців Москви та Санкт-Петербурга. Особливого ефекту організатори збору підписів чекали від активності виборців за кордоном, — мережу просто заспамили кадрами з чергами "за підписом" у Тбілісі, Празі та Парижі. Трішки дивно, оскільки Надєждін відважно позиціює себе як "антивоєнний" кандидат, а обидві російські столиці, не кажучи вже про закордоння, не надто торкнула мобілізація гарматного м’яса на український фронт. Гарматного м’яса, яке Надєждін, услід за Шендеровичем, вважає "нашими хлопчиками", і обіцяє захищати їх. "Я російський патріот. І я буду служити своїй батьківщині і захищати в тому числі тих хлопців, яких політичне керівництво змусило йти на фронт. Я думаю, в першу чергу, про Росію, за всієї поваги та розуміння страждань українського народу", - просторікує "надія російської демократії".

Власне, гадаю, саме Путіну був потрібен такий собі "миротворець". Кремль реально працює над тим, аби досягти паузи у виснажливій війні проти України, про це кричать на усіх можливих та неможливих майданчиках і російські дипломати, і сам "цар" та його бояри, і "хороші русскіє". Причому, паузи на умовах Москви.

Читайте також: Про вибори у США та війну в Україні

І тут програма Надєждіна дає закономірний для всіх росіян збій. Кажучи про "фатальну помилку" Путіна та "неефективність" спецоперації в Україні (а якої ефективності він очікував?), він не забуває про території, окуповані з 24 лютого 2022 року. На думку Надєждіна, долю цих регіонів слід визначити на референдумі (!). І знову за рибу гроші, – так, пам’ятаємо, визначали долю на кримському референдумі 2014-го, під дулами російських автоматів. Та, зрештою, що тут вирішувати. Надєждін покладається на конституцію ("Я буду розв'язувати це питання відповідно до конституції Російської Федерації"), у яку Путін вже вніс загарбані землі на правах федеральних адмінодиниць. А домовлятися Надєждін волів би не з Зеленським, а з… Так-так, з Арестовичем…

… А де тут Путін? А Путін – збоку. Він тішиться "демократичним флером" на диктаторській мармизі свого режиму. Він знає, що Надєждін – маріонетка, керована Сергієм Кирієнком, героєм Росії, першим заступником очільника президентської адміністрації Путіна, главою Росатому. Липовий миротворець був колись його помічником.   

Споглядаю цю мишачу метушню довкола російських виборів, і пригадую текст над дантівською брамою до пекла: "Хто входить тут, покинь усю надію".

Спеціально для Еспресо

Про автора. Ігор Гулик – журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.