У президентському міжчассі в США Путін нападе на НАТО
Уперше така гіпотеза з'явилася після погроз Кремля на адресу Гельсінкі, коли фіни перекрили кордон
Хоча раніше мовчки проковтнули вступ фінів у НАТО, а тут заістерили.
Тож саме Фінляндію, а не Польщу чи країни Балтії (як раніше) тепер все частіше називають ймовірним об'єктом агресії.
На перший погляд, все це звучить смішно: яке НАТО, він же Бахмут пів року брав.
Але це якщо мислити воєнними категоріями.
Путін же працює в межах спецоперацій. Йому не потрібно брати Гельсінкі (Таллінн, Варшаву). Йому потрібно завалити архітектуру, на якій тримається Захід. І вже на її уламках зводити новий каркас, де Росія — центр сили.
Як це зробити? Показати немічність НАТО. Неспроможність відповісти або хоча б вчасно відреагувати.
Читайте також: Що чекає на світ у найближчі 25 років
Треба, щоб НАТО дуже довго ухвалювало рішення. Втрачало час. Загрузло в дискусіях. Вагалося з кваліфікацією агресії. Чекало на рішення Білого дому. Нервувало.
Хтось сумнівається, що саме так буде? Особливо в період передачі влади в США?
Але навіть якщо 5-та стаття таки буде застосована — для Путіна це ще не смертельно.
Йому досить, аби ця війна стала "дивною", як у 1939 році, коли Британія та Франція вступилися за Польщу, але бойових дій майже не вели.
Ми вже трохи призабули захоплення Путіна історичною реконструкцією.
Але все ж (може і несвідомо) він досі намагається перегравати історичні епізоди.
Він пробував і Мюнхен, і Судети, і Гляйвіц, і Карибську кризу, і Прагу-68. Виходило по-різному. Радше так собі. Але, може, цього разу пощастить?
Тим паче якщо переможе ізоляціоніст Трамп, якому по цимбалах Європа і який просто закриє очі на те, як тріщить північноатлантична вісь.
Читайте також: Про вибори у США та війну в Україні
Рузвельт не чув благань Черчилля про допомогу не тому, що був черствим "падонком", а тому, що мав своїх Make America Great Again.
Правда, вони тоді називалися America First Committee.
Америка перш за все — це гасло ще Вудро Вільсона, який до останнього не хотів влазити в європейську війну.
Америка перш за все — це гасло американських націоналістів, які збирали стадіони й були проти будь-якої допомоги Великій Британії та Франції.
Америка перш за все — це гасло президентської кампанії Дональда Трампа у 2016-му.
America First - це дійсно остання надія Путіна. Якщо Америка буде наодинці з собою — Росія буде наодинці з Європою.
Москві нема сенсу окуповувати Берлін чи Париж.
Хоча, якщо США самоусунуться (а ще краще — зваляться в громадянську війну після виборів), це може стати приємним бонусом.
Путіну досить, щоб уся Європа занурилася в хаос.
І вже з нього до влади прийдуть нині ще маргінальні, але лояльні до Путіна політики.
- А якщо НАТО не дасть слабинку і відреагує адекватно, оперативно та рішуче?
- А якщо гібридненьку СВО-2 миттєво кваліфікують як напад, а не так, як з ракетами в Польщі та безпілотниками в Румунії?
- А якщо виграє Байден, а спроби трампістів розпалити громадянську війну в США зазнають краху?
- А якщо Байден програє, але ексцентричний та непередбачуваний Трамп раптом здичіє на таке зухвальство й дасть по пиці Путіну?
Якщо Путін справді вирішив провести СВО-2 проти НАТО, то про ці речі він не думає.
Як і не думав про те, що буде, коли не вийде взяти Київ за три дні.
Він зараз у певній ейфорії, зловив кураж.
2023 рік був для Путіна успішним. Санкції обходяться. Економіку стабілізовано. Вибудовано "вісь зла". Бунт еліт придушено в зародку. Контрнаступ України провалився.
Путін знову почувається впевненим.
Розгубленість 2022-го минула.
А значить, повернулася месійність. І схильність до авантюр. А отже помилок.
А все ж якщо?
Якщо замість "дивної війни" і колапсу НАТО Путін переграє зовсім іншу історію?
Якщо переграє Перл-Харбор?
Україні треба молитися, аби сталося саме так — щоб Путін таки кинувся на якусь країну НАТО.
Гірше нам уже точно не буде.
А будь-яке розширення конфлікту на континенті в наших інтересах.
Читайте також: ЄС на шпагаті: Україна потребує підтримки, але Європа ще більше потребує захисту України
Поки не почне помирати британський та американський солдат — наші шанси встояти примарні.
Британія не встояла б. Якби не Гітлер.
Цей придурок сам оголосив війну США після японської атаки на Перл-Харбор. Нащо?
Америка тоді була зосереджена на Тихому океані, а Гітлер на куражі "запросив" американського солдата в Європу.
Історія - це не ланцюжок логічних подій, що неодмінно йдуть одна за одною.
Це машина з хаотичним набором подій, які то з'єднуються в сценарії, то розриваються.
Але якщо дуже довго і дуже наполегливо тлумити клавішу "можем повторіть", то цей варіант тобі таки викине.
Проте є нюанси.
Про автора: Олег Манчура, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе