Ситуація на фронті та як протидіяти розвідувальним безпілотникам ворога. Воєнні підсумки тижня

Удар по летовищу "Саки"

У ніч на 26 липня здійснена чергова атака по російському військовому летовищу "Саки" у тимчасово окупованому Криму, ймовірно балістичними ракетами ATACMS. Там ворог тримав щонайменше 16 літаків Су-30 і Су-24. За попередньою інформацією на аеродромі вражено склад з боєприпасами.

Також повідомляється, що була атакована позиція протиповітряної оборони противника неподалік від летовища у селищі Шовковичне. Там нібито знищена радіолокаційна станція, а от чи були уражені самі літаки, можна буде говорити згодом за підсумками знімків, які, думаю, ось-ось з'являться. Генштаб підтвердив факт ударів по летовищу, але також без деталізації результатів.

Підсумки тижня подій на фронті

Детально зупинюсь на Покровському напрямку, бо тут складається найважча і навіть найкритичніша ситуація. За 10 днів просування ворога становило в межах 4 км, за останній тиждень ворог увійшов у Вовче та Новоселівку Першу, захопив Лозуватське та Прогрес. Тут варто згадати, що бої за селище Прогрес розпочалися десь наприкінці квітня і фактично відтоді Збройним Силам вдавалося відносно успішно відбивати удари противника. Коли ворог почав черговий масований штурм 19 липня, то майже все село було залишено.

Як стверджували аналітики команди DeepState, оперативно-тактична ситуація стала критичною, бо бригада територіальної оборони, яка захищала Прогрес, хаотично відійшла. 47-ма бригада була скерована на стабілізацію, вона також не змогла втримати повністю тиск противника, бо в селі вже було скупчення ворога до двох рот і також між селами Прогрес та Лозуватське ворожа піхота змогла замкнути кільце - оточення навколо висоти, де на позиціях були бійці першого та третього батальйонів 31-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Попри загрозу оточення, командир бригади не віддавав наказу на прорив. Далі зацитую DeepState: "Особовий склад, який перебував у тому районі поставив командира перед фактом, що хлопці прориватимуться з боєм за підтримки артилерії та аеророзвідки суміжних підрозділів. Вони змогли вийти з оточення у повному складі".

На тлі цієї інформації, я очікував, що будуть якісь роз'яснення для громадськості з боку бригади чи Міноборони, але їх не надходило. Тут питання не в територіях, які залишили бійці, а в оцінці ситуації з боку командування. Коли йдеться про ризики оточення, то, як на мене, мають бути певні коментарі від речників. Ймовірно є певні прорахунки командування, ворог має значну перевагу в живій силі й техніці, в засобах враження. Тут ситуація на нашу користь поки що не змінюється.

У Прогресі зняті відео, де ворог заходить групами по 40-50 осіб, а наша артилерія в цей час не працює. До речі, був цікавий коментар одного з командирів батальйону 47-ї окремої механізованої бригади, яка допомагала 31-й бригаді. Офіцер сказав, що в цьому районі були допущені провали й 47-ма бригада була скерована на стабілізацію, що зовсім неправильно, бо треба було робити маневрову оборону і просто віддати Прогрес, стати на іншому рубежі й закріпитися. У нас був на це час, говорив офіцер, але через те, що генерали дотримувалися принципу "ні кроку назад, стоїмо до останнього солдата", на жаль, ми зазнали певних втрат, які можна було уникнути.

Зараз ці ділянки далі захищають оборонці 31-ї та 47-ї окремих механізованих бригад ЗСУ. Стримують просування ворога, хоча їм вкрай не просто. Нагадаю, що після того, як був захоплений Прогрес ворог намагатиметься і далі діяти по двох напрямках з цього відтинку. З одного боку пробиватися до траси Покровськ - Костянтинівка, з іншого - від самого Прогресу вздовж залізниці рухатиметься північною частиною так само до іншої ділянки до Покровська створюючи загрози для наших угрупувань.

Навряд чи можна говорити про те, що ворог через певний час вдасться до оборони, як прогнозував днями командувач Національної гвардії. Зараз ворог намагається максимально скористатися тим, що утримує ініціативу на полі бою. Тоді питання до нашого командування, яким чином збалансувати резерви, можливості для того, аби стримати противника на окремих ділянках, перехопити ініціативу, і в цих умовах здійснювати, якщо буде можливість, контрнаступальні дії, або здійснювати заходи, скеровані насамперед на знищення живої сили противника? У будь-якому разі можемо говорити, що на поточному етапі ні Україна, ні Росія не можуть досягти своїх стратегічних цілей за допомогою наявних ресурсів, що і формує такий характер бойових дій з акцентом на виснаження бойового та економічного потенціалу одне одного.

Як протидіяти російським розвіддронам

Далі ми говоритимемо про те, як протидіяти ворогу в тих напрямках, в тих складових, де хоче зробити свої переваги системними. Насамперед йдеться про використання розвідувальних безпілотних комплексів, які глибоко залітають на нашу територію, потім ці дані передаються до російських засобів ураження, і ворог здійснює удари Іскандерами та іншими далекобійними боєприпасами. Зокрема після розвіддрону РФ випустила Іскандер по Харківському бронетанковому заводі.

Експерт з питань оборони та технологій Defense Express Антон Міхненко, який тісно співпрацює з українським оборонно-промисловими компаніями, вважає, що мінімізувати використання ворогом розвідувальних БПЛА можна лише комплексно.

"Російська Федерація агресивно використовувала те, що в них було. Воно відрізняється від того, що в них є зараз і як застосовують, це стосується і використання саме дронів. Якщо раніше вони могли використовувати Орлан в одному частотному діапазоні, в одних режимах, то зараз вони гуляють і по режимах, і по характеру застосування цих Орланів у ході ведення бойових дій. Вони прекрасно розуміють, що в нас є засоби радіоелектронної боротьби, ми також намагаємося подавити ці апарати, використовувати різноманітні засоби вогневого ураження, якими можна влучити у безпілотники, не лише з землі, в тому числі й з повітря", - наголосив він і нагадав про приклади, коли FPV-дрон уразив розвідувальний безпілотник ворога.

У цій ситуації головне комплексність. Найперше - системи виявлення і попередження цих дронів на території України, які мають працювати на велику відстань. Для цього є певні засоби, зокрема від компанії "Інфазахист", йдеться про комплекс "Плутон", призначений для виявлення безпілотних апаратів. Окрім цього є активні прилади, які також можуть виявляти радіолокаційні засоби, й дрони з малою ефективною поверхнею розсіювання. Наступний момент - це засоби ураження.

"Тут є проблемна складова. Ми маємо розуміти, що військові дуже часто бачать дрони, але в них немає тих засобів, щоб дотягнутися, скажемо так, до них для того, щоб здійснити вогневе ураження, знищити дрон і призупинити процес розвідки. Це певний виклик і ми маємо вирішувати комплексно - створюючи протиповітряну оборону, як власними засобами, так і використовуючи засоби наших партнерів. Бачите до чого ми вже дійшли, що використовуємо FPV-дрони. Але це не системний підхід, ми маємо будувати цю систему і своєчасно реагувати", - розповів Міхненко.

За його словами, усі засоби, які зараз Сили оборони використовують мають працювати в комплексно, тобто кожен елемент має доповнювати одне одного. Технології розвиваються дуже швидко, як у ворога, так і у нас. Тому маємо випереджувати РФ.

"Це довічна війна між засобами радіоелектронної розвідки й засобам радіоелектронної боротьби, тому що РЕР потрібно винайти джерело радіовипромінення, а РЕБ потрібно його подавити і навпаки засобам радіоелектронної розвідки потрібно якомога більше здійснювати спостереження за джерелом радіовипромінювання для того, щоб максимально взяти від нього інформацію. Це споконвічна війна, скажімо, одначе її можна вирішити. Ключовий крок - це кардинальна взаємодія між підрозділами, тобто підрозділи, які здійснюють електронне придушеня мають взаємодіяти з підрозділами радіоелектронної розвідки й з підрозділами вогневого ураження, активно промацувати де та що відбувається, спільно діяти. Це буде важливо, в тому числі для проведення як оборонних дій, так і наступальних операцій. Здійснювати, скажімо, умови для того, щоб можна було використовувати власні дрони, коли дуже інтенсивно працює противник. Це дуже важлива задача і для комплексів радіоелектронної боротьби. Тобто перший крок - це координація дій, максимальна співпраця з підрозділами, тут не має бути конкуренції", - вважає експерт з питань оборони та технологій Defense Express.

Другим етапом має бути максимально інтенсивний розвиток засобів радіоелектронної боротьби.

Міхненко пояснив, що засоби РЕБ оперативно-стратегічного рівня можуть перешкоджати апаратам ворога від нижньої до вищої частоти. Водночас на тактичному рівні велика кількість різноманітних засобів, які будуть працювати в будь-якому разі, бо військовослужбовці, підрозділи, командири, хвилюються за своїх підлеглих і встановлюють переносні засоби РЕБ.

"У поточних умовах, коли є інтенсивне використання противником дронів, бо щільність і використання дуже високі, ця складна радіоелектронна ситуація накладає відбиток на застосування військ. Повторюсь, ключовий момент - це технологічний цих засобів і координація роботи всіх підрозділів, від оперативно-стратегічного рівня і до тактичного", - додав експерт.