Чи має сенс продовження переговорів?

По-перше, негайне припинення війни можливе. І це питання — повністю в руках однієї особи. Достатньо було заяви Путіна в ефірі — і українська влада одразу відповіла.

Очевидно, що війна не припиняється в один момент. Сотні тисяч військових у бойових умовах не можуть просто зупинитися за секунду. 

Війна має інерцію: навіть якщо припинення вогню буде колись досягнуте, на повну зупинку бойових дій підуть дні чи навіть тижні. Але головне — світ побачив, що це реально. І що є лише одна людина, яка цього не хоче.

По-друге, підтвердилося, що Путіну важливий сам процес переговорів. Не результат, а сам факт їхнього існування. Щойно держсекретар США Марко Рубіо допустив можливість виходу Штатів із переговорів, Путін заговорив про перемир’я.

Його вимоги — не військові, а політичні. "Денацифікація", "демілітаризація", "нова архітектура безпеки" — не досягаються ракетами чи захопленням квадратних кілометрів. Їх можна нав'язати лише через тиск за столом переговорів. Тому Путін не хоче, щоб переговорний процес зник — що і підтвердилося цими вихідними.

Читайте також: Переговорний тупик

Водночас внутрішні суперечності в адміністрації США дають російському диктатору надію розраховувати, що в якийсь момент американці сядуть за стіл і почнуть обговорювати саме ті теми, з яких Путін і розпочинав цю війну.

Розбіжності щодо України в команді Трампа дедалі помітніші. Поки Віткофф переповідає кремлівські наративи про "території, де живуть росіяни", Марко Рубіо наголошує: Україна — суверенна нація, яка має право самостійно визначати, які угоди про безпеку підписувати й з ким. Тобто Росію не повинно турбувати, хто виступатиме гарантами безпеки України і які зобов’язання вони візьмуть на себе. Зрозуміло, що це повністю виключає будь-які розмови про "демілітаризацію". 

Така ситуація створює невизначеність для всіх сторін: для українців і європейців, які хочуть справедливого завершення війни, і для Путіна, який розуміє — домовитись зараз або не домовитись уже ніколи.

Чесно кажучи, ймовірність, що Путін прямо зараз піде на припинення війни, виглядає дуже малою. Але якщо цього не станеться — США, швидше за все, вийдуть із переговорів. А далі буде повна невизначеність. Президент втратить особистий інтерес до процесу — як це вже було під час попереднього терміну Дональда Трампа, коли питання України вирішувались не ним особисто, а радниками й Держдепом.

Саме це — страх Путіна втратити останній шанс на розмову з американцями — і є, можливо, єдиною причиною, чому переговори ще мають хоч якусь перспективу.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.