Чому наші рубежі оборони стають прохідними дворами

"Крадуть гроші!".

"Немає техніки!".

"Не вистачає ресурсів!". 

"Не вистачає людей!". 

Не вистачає мізків і навичок. 

За минулий рік нашій бригаді довелося проводити стабілізаційні дії на Лиманському та Торецькому напрямках. У трьох випадках вдалося розбити ворога, який втратив ініціативу та наступальні спроможності. Просування у глибину оборони (навіть на непідготовлених рубежах) було зупинено. Згодом створювали сприятливі умови: контратакували та звільняли раніше окуповані території. 

Так, звісно, на фронті є такі ділянки, де і кінь не валявся. Або де просто змушують солдатів займати оборону в "кошачих туалетах": там, де немає шансу просидіти й кілька годин без поранення (про евакуацію взагалі мовчу). Потім браво доповідають, що "людей немає", хоча в сусідній посадці вже давно виритий і накритий той самий опорний пункт, але вже "людей немає". Насправді справа навіть не в цьому.

Читайте також: Кому вигідно знову дискредитувати "Азов" 

У трьох випадках, при прийманні смуги оборони, було виявлено, що здебільшого проблема значно ширша та багатогранніша, ніж просто відсутність людського або технічного ресурсу. 

У першому випадку міняли солянку підрозділів із когорти "мертвонароджених бригад". Лінійно наступали полки ВДВ із потужною артилерійською підтримкою (на той час FPV-дрони та скиди ще не були мейнстримом). Тут би я просто порадив більше не формувати такі бригади.

У другому випадку, в прямому сенсі слова, я порадив одному із комбригів закопати безглуздо вириті опорні пункти, але він цього не зробив. Через короткий проміжок часу вони були втрачені та послужили чудовим укриттям для противника. 

Читайте також: Від бригад до дивізій та корпусів. Чи не варто змінити структуру війська?

В третьому випадку система оборони була відсутня як така. 

Це були 2023-2024 роки. Зараз, наче, і техніка є, і ресурси є, і наймаємо будівельні компанії. Але знову щось не так! В чому полягає проблема!? 

Відповідь дуже проста. Офіцери перестали думати: або не навчили, або за них "подумали" люди, які не виходили на рекогностування місцевості того рубежу і на гарматний постріл! 

Навіть за наявності ресурсу, не знаючи фундаментальних азів організації та побудови оборони (де і як копати?), стійкості не буде. Дуже скоро всі ці ресурси противник перетворить на попіл, і вони не виконають свою функцію захисту та збереження життя особового складу, уявний рубіж оборони перетвориться на прохідний двір. 

Із задоволенням прийму ініціативних офіцерів та особисто проведу інструкторські-методичні заняття на власних прикладах по фортифікаційному облаштуванню рубежів оборони та організації оборонного бою.

Джерело

Про автора. Денис Прокопенко, український офіцер, полковник Національної гвардії України, командир 12-ї бригади спеціального призначення "Азов", Герой України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.