Чому Путін на Валдаї знову заговорив про "нейтральну" Україну

Цього разу він заявив, що начебто "у Декларації про незалежність України було закріплено нейтральний статус України", а кордони України були нібито визнані Росією з урахуванням нейтрального статусу. І тому, за словами Пуйла, "так не домовлялися" і таким чином РФ прийшла "на захист" народу, який "пригнічували" після Майдану.

Що ж не так?

По-перше, існує два різні документи: Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.

По-друге, Декларація є політичним документом про наміри Української РСР як однієї з 15 союзних республік СРСР. Цим документом не утворювалася нова держава і не проголошувалася незалежність від СРСР.

Зокрема, у розділі про зовнішньополітичну діяльність у Декларації висловлювалися наміри Української РСР стати у майбутньому нейтральною державою. 

Якщо почитаєте Декларацію, то знайдете багато рудиментів — і про виняткове право Верховної Ради виступати від імені народу, і про функцію загального нагляду прокуратури, і багато чого іншого, що видається дивним на наш час.

По-третє, 8 грудня 1991 року в так званій Біловезькій угоді намір стати у майбутньому нейтральною державою висловила не лише Україна, а й Білорусь і РРФСР. 

Згодом РФ стала одним із засновників військово-політичного блоку — ОДКБ, до якого згодом приєдналася Білорусь, яка одночасно на конституційному рівні аж до 2022 року вважалася … "нейтральною державою". 

Читайте також: Путін на Валдаї канючить розмову з Трампом

Відтак нейтральні наміри РФ і Білорусі закінчилися ще … минулого тисячоліття. І це в той час, коли Україна ніколи не входила і не входить до жодного військово-політичного блоку.

По-четверте, сама РФ всіляким чином перешкоджала Україні стати постійно нейтральною державою, розміщуючи на території України свої війська — Чорноморський флот РФ. 

По-пʼяте, наша Конституція завжди прямо забороняла і, на жаль, донині забороняє розміщувати на території України будь-які військові бази іноземних держав. В тому числі дружніх нам держав.

Пропагандистські пасажі про начебто наміри України розмістити на своїй території у 2014 році війська США чи будь-якої іншої держави є повною маячнею. 

По-шосте, державні кордони та територіальна цілісність України в межах колишньої Української РСР була визнана спершу РРФСР у двосторонньому договорі 1990 року, а згодом її правонаступником РФ у двосторонньому договорі про дружбу 1997 року та у двосторонньому договорі про кордони 2003 року. Визнання територіальної цілісності України здійснене без будь-яких умов. 

По-сьоме, провокація на Тузлі 2003 року та подальші події в Криму, починаючи з захоплення нафтових веж 19 лютого 2014 року, мали місце, коли ні в Конституції, ні в законах України не було жодної згадки про намір приєднатися до НАТО. Положення у Конституції України щодо намірів приєднатися до НАТО зʼявилися лише через 4 роки після агресії РФ проти України.

Читайте також: Чому Путін програв вибори у США

По-восьме, Євромайдан 2014 року та будь-які інші події в Україні є внутрішньою справою України, а Статут ООН забороняє будь-якій державі втручатися у внутрішні справи інших держав. 

Нагадаю, що ніхто не вводив війська до РФ, коли у 1993 році Єльцин із танків розстрілював будівлю Верховної Ради РФ та за висновком КС РФ вчинив антиконституційний переворот.

По-девʼяте, кожен в Україні, хто протестував у 2014 році проти повалення режиму Януковича не під синьо-жовтими прапорами, а під російськими триколорами, називаються не протестувальниками, а колаборантами, які зрадили свою країну. 

Намагання розказувати казки про начебто заборону прав російськомовних у 2014 році як виправдання агресії не витримує жодної критики, бо так званий мовний закон Ківалова-Колесніченка припинив свою чинність лише у 2018 році.

По-десяте, ніщо не може бути виправданням для злочину агресії однієї держави проти іншої суверенної держави. Про це чітко зазначено у резолюції Генасамблеї ООН 3314 від 1974 року, за яку не лише голосував СРСР, але й був одним з ініціаторів її ухвалення. 

Всі ці нові побрехеньки Пуйла з того самого розряду, що і "Польща була винною у 1939 році, бо сама провокувала Гітлера". 

Ну, і нарешті, в розумінні кремлядів, нацистами в Україні є всі ті, хто відмовляються себе визнавати росіянами та вигадали себе українцями.

Саме тому невипадково в першу чергу, чим зайнялися окупанти на українських територіях? Зі знищення української мови, українських книжок, повернення радянських памʼятників і назв вулиць. Це окремий привіт для тих в Україні, хто досі переконані, що неважливо за якою назвою існують вулиці, головне, щоб освітлені.

*Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови ЦВК

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.