Айвазовська про падіння довіри до влади та інституцій

"Не розібрались та не встигли зрозуміти"- не аргумент про помилки, коли мова йде про ініціативи, що змінюють вектор розвитку держави на 180 градусів

Зміст

Парламентський процес, вибори мають досить стрункі та жорсткі процедурні рамки, щоб всі встигли розібратись у відносно стислі терміни шаленого тиску часу і подій. Тому порушення регламенту аж настільки, щоб напередодні голосування в Раді порядок денний був іншим, є першою ознакою наближення якоїсь хрєні, як і події на комітеті без голови та з розглядом стратегічного питання за 10 хв.

Законопроєкт про знищення незалежності антикорупційних органів обʼєднав антагоністів навколо подразника, тому багато депутатів голосували цілком свідомо та завзято, а от голосувати повторно за протилежні зміни буде значно складніше. Втім, і там може виникати спокуса планово не отримати результату. Мої колеги порахували, що за все поточне скликання у нас було 1,6% законів, які підписані у день голосування, а середня тривалість розгляду проголосованого законопроєкту президентом - 26 днів. Є і такі, що без руху лежать місяцями. Тож, це чітка ознака пріоритетності, що є очевидним.

На сьомий (7!) рік роботи поточного скликання парламенту хочеться нагадати банальні речі:

якість та ясність (мотивів) роботи під час війни є запорукою довіри суспільства;
щось приховати у цифровий час просто неможливо, а інформація циркулює в великих обʼємах і в короткі строки й про тіньову сторону процесу;
регламент — закон такої ж ваги, як і про правовий режим воєнного стану та друг парламентаря.

Якщо подивитись на дослідження ОПОРИ щодо соціальної згуртованості, то довіра до державних інститутів падає і це не триматиметься на адреналіні війни вічно. Я б дуже хотіла, щоб ми всі взяли з цих подій певний урок. Це в інтересах кожної та кожного.

Читайте також: Зеленський – частина проблеми

Середнє значення індексу інституційної довіри становить 5,3 із 10, що вказує на помірний або контекстний рівень довіри до інституцій та свідчить про обмежену вертикальну згуртованість.

Суди, уряд та парламент мають найнижчі показники довіри: повністю довіряють їм лише 2–5%; понад 60% висловлюють недовіру.

Вища довіра до окремих інституцій: президент має 58% позитивної оцінки в Україні (25,5% довіряють йому повністю) й 56% за кордоном. Більше довіряють президенту жінки та люди з воєнним досвідом.

Місцева влада отримала 33,4% позитивної оцінки в Україні й 25% за кордоном.

Джерело

Про авторку. Ольга Айвазовська, українська громадська діячка, голова правління Громадської мережі ОПОРА

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

2026, четвер

4 червня