Два діди на дроті. Як Путін обставив Трампа?

А друге добре свідчення мирних намірів російського диктатора — запуск ударів по Україні десь за годину після того, як співрозмовники поклали слухавки. 

Судячи з того, якими куцими були коментарі очільника Білого дому — десь глибоко в душі Трамп розуміє, що його послали зі швидким і успішним миром. Тож доводиться говорити, що обіцянка про мир в Україні за 24 години то був просто сарказм. Вангую, що через деякий час якимсь реальним тимчасовим перемирʼям в Україні займатимуться генерал Кіт Келлог і чи не єдиний системний професійний політик в команді Трампа — державний секретар Рубіо, який очевидно знайшов собі точку опори в цьому звіринці підлабузників — колишнього ветерана спецназу Майка Волца. 

Путін вкотре повторив російські вимоги щодо умов повного 30 денного перемир'я: "…Ключовою умовою для недопущення ескалації конфлікту та його політико-дипломатичного врегулювання має стати повне припинення іноземної військової допомоги та надання розвідувальної інформації Києву".

Окрім того, для повного перемир'я на 30 днів Путін вимагає "забезпечення дієвого контролю за можливим припиненням вогню по всій лінії бойового дотику, необхідності зупинення примусової мобілізації в Україні та переозброєння ЗСУ".

Чи варто говорити, що це карта, яка уже пішла у відбій ще на зустрічі української делегації в Джидді? 

Читайте також: Демонтувати Україну і захопити Одесу. Які справжні наміри Росії?

Вимоги Путіна до повномасштабного перемирʼя неприйнятні. Але уже не лише для України, а й для самих США. Адже перші відключення від розвідданих заради уроку для Зеленського вартували Вашингтону сумнівів від союзників: "Чи варто повністю бути залежними від американської зброї?". Деякі, як Німеччина, взагалі замислились, чи варто сподіватись для захисту неба виключно на F-35? Все це добре розуміють у Білому домі. І погодитись на збройні вимоги Путіна не можуть, бо це може стати жорстким ударом по надійності постачань зброї США тим, хто купує її за шалені гроші. 

Путін своїми бесідами телефоном підтвердив, що в Росії є одне стратегія — затягувати час, а паралельно пропонувати Трампу спільний іранський кейс. А ще — група російських перемовників з Ер-Ріяду буде настійливо пропонувати американським ділкам пачку бізнес-угод. 

Це проблема для Трампа, бо такі переговори частково зривають мрії про бліц-мир  — думаю, всі уже зрозуміли, що переможних шашликів на травень не буде. Але цікаві приманки з Іраном та копалинами в Сибіру дещо унеможливлюють негайні санкції проти нафтового експорту. Путін грає в затягування часу, Трамп був змушений підіграти йому. 

Читайте також: Україну викинули з переговорів

Дуже скоро домовленості про домовленості отримають продовження — буде спроба ще раз зустрітися делегаціями на Близькому Сході. План Путіна — дестабілізувати ситуацію всередині України та зривати хоч якусь дрібку нашого конструктиву з американцями. В Кремлі впевнені, що Трамп — їх друг і він тиснутиме на слабкого Зеленського. Але США люблять лише себе й зашморг є для обох — для Росії теж. 

Пересічним українцям треба фільтрувати інформацію. Адже розмови про те, що Трамп визнає Крим російським виявились фейком. Дональд Фредович популіст і нарцис, але Кримська декларація про невизнання Криму російським була оголошена саме за каденції Трампа.

Держдепартамент під керівництвом державного секретаря Майка Помпео порівняв Кримську декларацію з Декларацією Веллеса, що в 1940 році засудила окупацію Радянським Союзом країн Балтії та закріпила невизнання анексії. Окупація Литви, Латвії та Естонії тривала понад 50 років після ухвалення Декларації Веллеса. Тобто — навіть нинішній Трамп це б не похитнув.

Читайте також: Трамп розуміє, що його де-факто послали... 

Так само фейком виявились заяви про готовність США запустити Росію в Одесу, аби та взяла під контроль наш головний порт. Вибачте, але Росія у нинішній фазі війни не мала жодної перемоги, яка б заслужила такий жирний подарунок. 

Путін затягує час, аби боротися проти майбутніх рішень, які підуть на користь Україні. Тут можна окреслити рішуче "ні" Росії в темі розміщення західних миротворців. Навіть якщо ці британці та французи стоятимуть на третій лінії — сама їхня присутність в Україні - це автоматичне визнання нас частиною західного світу. І блок на розмивання кордонів російською повісткою. 

Трамп поступово дійде до розуміння, що від його подальших дій щодо України залежить  його ж доля як президента. Перевести тему на щось більш гучне — поки не вийде. Але тут є завдання України — не дати заговорити тему нашої війни Газою, хуситами та дешевими яйцями. 

Поки Трамп грається у миротворця — нам треба швидко налагодити стосунки з Рубіо та Волцом. Бо саме ці двоє візьмуть управління державою, коли дід звалить додому грати в гольф. 

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.