Еволюціонувати або померти

Ми як нація, як народ, вимушені еволюціонувати або померти. Війна еволюціонує. Ворог еволюціонує. Армія еволюціонує. Еволюціонує зброя. Цивільним доведеться теж.

Там, де дістають КАБи, будуть підземні школи, дитячі садочки, офіси та лікарні. Ми підемо під землю, бо треба жити. Вже йдемо. Вже будуємо.

Через атаки на великі електростанції ми будемо змушені у майбутньому будувати велику кількість менших. Краще сотня маленьких цілей, ніж десяток великих. Складніше захищати, але легше ремонтувати, і менший сумарний ефект від кожного прильоту.

Читайте також: Влада ефективна лише у маніпулятивних технологіях

Всі політичні, демографічні, соціальні й інші мапи України, створені до 2022 року, вже лайна не варті. Львів вже місто-мільйонник, Харків вже ні. Центр економічної та промислової активності змістився на Захід країни, далі від лінії фронту. Старі радянські, а інколи й дорадянські заводи-гіганти на Сході та Півдні виносяться артою, шахедами та авіабомбами. Всі торгові шляхи у напрямку Росії закрито на десятиріччя, якщо не більше (а хотілося б назавжди). Населення переміщується, змішуються регіональні культури, міфи та діалекти. Старі лінії й кордони розбіжностей стерті та знищені, нові проходять не на мапах, а у головах.

Ми вимушені еволюціонувати. Це не наш вибір, але це наша реальність. Кожен, хто буде намагатися жити як до Великої Війни – вимре, як динозаври або кавалерія. Світ змінився, тепер наша черга.

Висновки зробив ще Дарвін. Еволюціонуй. "Або" не буде.

Джерело

Про автора. Юрій Гудименко, військовослужбовець, голова ГО “Українське об’єднання "Мрія", та експерт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по роботі з поневоленими народами РФ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.