"Мирних перемовин" не буде

Версія Богдана — нас до кінця весни підштовхнуть до перемовин, українська влада на це погодиться, США запишуть "закінчення конфлікту" у свій актив і світ видихне. Що потім буде з Україною — окрема тема…

Я так не думаю.

Я практично впевнений, що історія з "переговорами" - це пастка для України. Її російські ідеологи почали вибудовувати ще минулого року. Ще восени 23-го Путін розповідав, що війна мала б закінчитись, однак українці не хочуть перемовин і навіть заборонили їх проводити Зеленському.

Все це — аби вкинути тезу, що, мовляв, Росія пропонує мир. І ця теза (треба віддати належне роспропаганді) дійсно широко зайшла в народні й не тільки маси (пересвідчився на Мюнхенській безпековій конференції). Щоправда, "мир", за теорією Путіна, означав би нашу, українську, капітуляцію, але ж то уже нюанси для публіки, яка "хоче закінчити війну будь-яким чином". Ну, щоб потім продовжувати жити, як до 22 року.

Читайте також: Папа з білим прапором

Думаю, саме на цій "спецоперації ФСБ" будуть побудовані й інші заклики до миру. Від Папи, Ердогана, Сі та інших. Тих, кого в принципі задовольняє заморожений на десятки років конфлікт. Але це вони так думають, що зупинка воєнних дій їм на руку.

Бо в Кремлі, переконаний, мають абсолютно іншу стратегію.

І тактична ціль — приспати тих, хто дає Україні зброю. І використати гарні слова вищезгаданих діячів як механізм зупинки Україні будь-якої допомоги. Бо навіщо ж допомагати, якщо все йде до "миру"?

Перечитуючи російські доктринальні документи, аналізуючи виступи та меседжі з Кремля, можна зробити припущення, що Росія акумулює всі сили, аби перед президентськими виборами в США переломити суспільну думку, що вона вже перемогла. Що опиратися немає сенсу. Що новий очільник Білого Дому вже на наступний день після інаугурації має оголосити про перемовини з Путіним. Йому потрібне майбутнє, щоб повернутися в радянське минуле, де він мав частину світу, на яку впливав.

Читайте також: Чому Захід нас не кине? Три аргументи

Тому зараз Росія давитиме, в першу чергу, психологічно. Але й не виключено, що протягом наступних десяти місяців паралельно намагатиметься ще більше закріпитися на фронті.

І тут важливо і для нас — коли ми чуємо про якісь гіпотетичні переговори — тримати голову тверезою. Хоч, переконаний, ФСБ буде намагатися вийти з тезою "про мир" і в наше інформаційне поле.

Цей рік — найважливіший, треба вистояти.

Джерело

Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.