Навіщо Лавров розповідає очільнику Ефіопії про "зміну нацистського режиму в Україні"

1. Якщо метою війни Кремля є "зміна нацистського режиму в Києві", як каже Лавров, то, звісно, справа не в Донецькій області. Тож усі розмови "віддайте йому Краматорськ, і війна зупиниться" є суцільною маячнею. Як я багато разів писав, це не війна за території. І Лавров це щойно підтвердив.

2. План путінської війни проти України простий. Коротко нагадаю, як це виглядає в головах кремлівських пенсіонерів: постійні бойові дії на фронті та ракетний терор у тилу мають створити суспільний запит на припинення війни за будь-яку ціну. 

Під тиском частини суспільства Зеленський підписує ганебні умови миру з Росією. Умови настільки безглузді, що частина країни не погоджується їх прийняти, що зрештою призводить до громадянської війни. Після цього країна розвалюється: одна частина сама переходить до Путіна, а інша залишається напризволяще — хай хоч Угорщина забирає. 

Власне, на цьому етапі більша частина України виходить "з-під керівництва нацистського режиму", і тут уже Лавров буде задоволений.

Читайте також: Вихід США з перемовин — дуже критична для Путіна подія

3. Хоча цей план легко прочитується, до сьогодні росіяни жодного разу його не озвучували. Може здатися дивним, що майданчиком для такої заяви стала пресконференція Лаврова з керівником МЗС Ефіопії. Але це свідчить, що росіяни нервують і поспішають заявити про це публічно саме зараз, коли саміт Путіна з Трампом опинився на межі зриву.

4. Трамп дійсно розчарувався в Путіні. Це головна причина можливого зриву саміту. Він вважає, що зробив величезну поступку, погодившись на зустріч на Алясці без жодних умов. Але замість предметної розмови по суті отримав лекцію про "першопричини конфлікту" та "вплив половців на Леніна, коли той вигадував Україну".

Тому зараз він передав підготовку зустрічі Держсекретарю Марко Рубіо, який має зʼясувати, чи є взагалі сенс у новій зустрічі. Але оскільки Трамп виключив і себе, і свого друга Віткоффа з процесу підготовки, росіянам потрібно якось достукатися до президента, обійшовши Держдеп, і нагадати йому, що "в Анкориджі Трамп і Путін домовилися зосередитися саме на "першопричинах".

Оскільки інших майданчиків організувати не встигають, Лавров поспіхом розповів про це главі МЗС Ефіопії та журналістам. Як ми бачимо, Рубіо це не вразило. Трампа, виглядає, теж.

5. Ми поки що не знаємо достеменно, що саме відбулося минулого тижня у розмовах між Трампом, Зеленським і нашими європейськими союзниками. Світові ЗМІ публікують абсолютно суперечливі інсайди, і складно зрозуміти, які з них — свідомі зливи інформації, а які відповідають дійсності. Єдине, що відомо напевно: Зеленський домовився нічого не коментувати. І він слова дотримується.

Але це розмаїття чуток на фоні очевидного небажання американців вести переговори з Путіним без поступок із його боку лише підсилює нервозність Кремля. Саме це ми й побачили на зустрічі росіян із їхніми ефіопськими колегами.

6. Виглядає так, що нинішня публічна позиція Трампа повністю збігається з позицією України та Європи: зупинення війни по лінії фронту, а далі — хай фахівці спілкуються зі схибленими істориками з Кремля.

Реакція росіян на це поки виглядає як скиглення ображеного підлітка про "ми так не домовлялись" і численні завивання про Аляску.

Читайте також: Про що взагалі можна домовлятися з Путіним?

Про що домовилися на Алясці, загалом відомо: Путін якимось чином переконав Трампа, що замість припинення вогню краще одразу укласти мирну угоду про "першопричини конфлікту". Спершу Трамп погодився, але, побачивши підготовлений росіянами список цих "першопричин", вирішив припинити цю безглузду виставу.

Ми спостерігали її понад місяць — кульмінацією стали імітації серйозних розмов про ракети Tomahawk, коли зʼясувалося, що вони корабельні, а росіяни навіть злили в мережу фото експериментальної установки для їх наземного запуску

Також Трампа, очевидно, не вразила пропозиція росіян віддати їм без бою частину територій в обмін на їхню обіцянку не захоплювати інші. Таке "взаємовигідне" шахрайство виявилося занадто навіть для нього.

Отже, зараз ми спостерігаємо в реальному часі чергову спробу американців дотиснути Путіна до припинення війни по лінії фронту. Усі розуміють, що рано чи пізно війна все одно зупиниться саме так, адже жодна зі сторін нині не перемагає і не має сил для перемоги.

Питання лише в тому, скільки життів буде покладено і скільки квадратних кілометрів землі випалено з обох боків. Для Путіна ці кілометри мають другорядне значення — про це я писав кілька днів тому. І Лавров це щойно офіційно підтвердив.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.