Переговори після мит Трампа. Як використати недоговороздатність Путіна

Власне, саме прискорення процесів потрібне і США, і Китаю (точніше, Китай прийняв виклик з прискорення), щоб спробувати подолати цю слабкість. А подолати її можна на сьогодні виключно одним способом: створивши більші економічні союзи навколо себе. 

Концепція обох гегемонів кардинально протилежна: США пропонує дружбу через пільговий доступ до глобального супермаркету (свого ринку). Китай пропонує інвестиції в логістику та інфраструктуру для того, щоб розширити ринок збуту для своїх виробників.

В цілому обидві моделі робочі, бо вони дають такі важливі для еліт своїх союзників (і не тільки) преференції:

1. Доступ до заробляння грошей. При цьому важливо, що обидва гегемони, приймаючи глобальні правила гри для відмивання коштів, чітко усвідомлюють: боротьба з корупцією - найкращий спосіб як внутрішнього, так і зовнішнього контролю еліт (підтримання поліцейських функцій, якщо хочете). Просто підходи до "звинувачень в корупції" різні. 
2.  Обидві країни гарантують, в межах пристойності, недоторканність своїм ставленикам (в найгіршому випадку їм дадуть політичний притулок). 
3. Обидві країни пропонують образ майбутнього (еліта периферії розуміє, куди і як вона може рухатися). Правда Китай має один суттєвий недолік: відсутність свого Голлівуду, але це тема для довшого тексту.
4. Водночас ця концепція має одну глобальну проблему: ні Китай, ні США не хочуть брати на себе воєнні зобовʼязання практично ніде у світі. Це головна больова точка цієї концепції, бо обидва гегемони як максимум говорять про підтримку зброєю.

Читайте також: Суми: подвійний шантаж Путіна

Отже, що ми маємо на виході зараз?

Перш за все, треба говорити про те, що нова модель світобуття лише створюється (і не факт, що буде створена у відносно короткий проміжок часу. Нагадаю, головна проблема цієї моделі — слабкість гегемонів.

По-друге, зараз іде "війна" не за третій світ, а за країни - регіональні лідери. Той, хто перетягне на свою сторону більшість із них, отримає часовий лаг для свого укріплення. Згадаймо, що найменші мита отримали, до прикладу, Туреччина  та Єгипет. І логіка тут не лише в економічних питаннях, але й у питаннях безпеки, потужності армій та амбіцій самих країн.

По-третє, і я  не стомлюся про це говорити, ключовою точкою напруги стала Європа, яка є головною в тому значенні, що той, хто отримає її в союзники, отримає вагомі економічні переваги. І саме тому переговори в трикутнику Україна — США — ЄС стають важливішими для нас, ніж переговори Україна — США — Росія (тим більше, що Росія де-факто вийшла з цих переговорів).

І по-четверте, вихід Росії з переговорів відкриває для нас вікно можливостей в тому плані, що чи не вперше за останні 80 років великі прошарки європейських  та американських еліт починають (почнуть) усвідомлювати, що саме існування Росії в її нинішньому форматі є загрозою, особливо якщо вона є частиною "китайського світу".

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.