Перемовна маячня імені Дональда Трампа

Звісно, частково вони спираються на реноме країн, якими їм (на наше нещастя) пощастило керувати. Але стилю в тому більше, ніж ресурсу.

Весь перемовний процес адміністрації Трампа після 20 січня — це про такий специфічний стиль. Їхнє "посередництво", про яке ніхто не просив, але від якого не можна просто так відмовлятися, - це виключно їхня ініціатива у спробі довести маскулінність, ефективність, геніальність Трампа. Вони справді думали, що швидко про все домовляться, бо перелякають Україну й особисто Зеленського, а з Путіним відносини чудові - ну, дасть пару пасів Донні, і все буде. 

Чому все пішло не за планом? 

По-перше, не було жодних причин, чого б Україна просто повелася на шантаж. Країна витримує наймасштабнішу військову агресію з часів Другої світової і, що таке стресостійкість, знає. Хоча у нас вистачає тих, хто волає, що треба підписувати будь-яку маячню, але нащо слухати Гончаренка чи Арестовича? 

Читайте також: Росія хоче знищити Україну. І це для нас головний виклик — не минуле, а майбутнє

По-друге, є лише одна умова, за якої Путін піде на справжні перемовини — вихід з війни буде для нього меншим ризиком, ніж продовження війни. В його голові, звісно, мова не про обʼєктивну реальність. Судячи з того, що ми знаємо по фронту — він все ще розраховує покращити свої "перемовні позиції" і відхопити більше.

Якщо він заходить в реальні перемовини — то в його голові вже існує сценарій, коли продовження війни є для нього катастрофічним ризиком. Або він готовий почати десь іншу війну, щоб не демобілізувати армію і не виводити країну зі стану фортеці в облозі. 

Якщо Путін зараз на щось "погоджується" або "майже погоджується", у нього є один спосіб це продемонструвати — припинення вогню. Чого і вимагає Україна, і на що в березні погодилися США. Це — перший крок. Все інше може бути тільки після. 

Але навіть крок №1, припинення вогню, — грандіозна задача.  Щоб зробити цей "простий" крок, в реальності треба проговорити три колосальні за складністю питання. 

1. Як малювати лінію розмежування і хто це буде робити. ООН? Колегіальна рада з нейтральних до конфлікту країн? Хто?
2. Хто і як буде здійснювати контроль за припиненням вогню. Це як мінімум 10 тисяч людей на всю лінію фронту. Швейцарці рахували. 
3. Реалізація гуманітарних питань, наприклад обмін полонених "всіх на всіх" як передумова до будь-яких подальших перемовин. Для  цього треба верифікувати списки полонених обох сторін. 

Я розумію, що в голові Трампа і його оточення існує офіс простєйших рішень, але поки цих трьох питань немає на столі — це все фігня з коня, а не перемовини про припинення  війни. 

Читайте також: Переговорний тупик

Наскільки я розумію логіку довбограїв, Трамп і Ко справді увірували, що Україна — маріонетка США, Європа ні про що, а Путін - це братюня. Тому усі ці (і ще сотню) складних питань можна ігнорувати. Достатньо буде "принципової джентльменської угоди з Путіним". 

Але потім раптово зʼясувалося, що Україна не буде капітулювати й готова тільки до притомних перемовин, які зберігають вікно можливостей у майбутньому все повернути, Європа не зніме з Росії санкції (а без цього і без великих інвестицій будь-який мир Путіну не допоможе), а Путін виставляє тільки кончені вимоги.

Тому, власне, Рубіо в Лондон не полетів. Почути від України і Європи ввічливе "повертайся, коли умови будуть притомними" може і Келлог. Йому і не звикати. 

Звісно, мене досі вражає, наскільки ця адміністрація тупорила. Наскільки Віткоффу легко їздять вухами росіяни, і як на все це ведеться Трамп. Але нам своє робити. Якщо зараз Путін раптово не піде на "перемирʼя", тягнути час, поки не отримаємо всю допомогу від клятого Байдена. А далі чекати, поки Трамп провалить іранський і китайський напрямок, а Путін не зможе реалізувати свої хотєлки. Це кілька місяців.

І от тоді перемовини будуть можливі. Правда не факт, що для них нам потрібне посередництво Трампа.

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.