Після зустрічі Трампа і Сі може бути зафіксована модель багатополярного світу з двома гегемонами

Але, як казала моя покійна баба, "якщо здається — треба перехреститися". Бо далі може бути так, як написано, а може бути й зворотне — не дарма найближчим часом до Москви знову їде Віткофф. 

Після вчорашнього виступу Трампа на Генасамблеї ООН геть погані відчуття щодо того, в якій реальності живе нинішній очільник (а як пише мій талановитий ексспівробітник Микола Бєлєсков — окупант) Білого Дому — і я не можу йому суперечити. 

Читайте також: Виступ Трампа в ООН: Боже, бережи Америку

Але є політичні реалії в самих Штатах. І дійсно вибори до Конгресу — це вікно можливостей, яке відкриває перед нами кілька потенційних модальностей. Але це не те, що бажав чи бажає Трамп, а те, що він вимушений робити перед загрозою вщент програти Конгрес. 

Одна з таких модальностей — це шанс, що тепер адміністрація Трампа дасть Україні карт-бланш показати, на що вона здатна на полі бою. З відповідним постачанням зброї (купленої через Європу). 

Не даремно президент Зеленський перед зустріччю з Трампом дав йому цифру звільнених територій. Перед цим в Україні було дві (а дехто каже, що три) інспекції, які вивчали потенціал українських ЗСУ, а у візитах Келлога було більше військових розмов, ніж політичних. 

Читайте також: Допис Трампа: нічого нового, що могло б вплинути на завершення війни

Друга модальність — це якщо Україна почне просуватися і завдавати помітної шкоди Росії, не виключено, що Білий Дім таки прийде до розуміння, що санкції можуть дійсно заставити Путіна зупинитися принаймні на лінії розмежування. Але до цього треба ще дожити. Сумніваюсь, що вони будуть запроваджені цього року, зважаючи на те, що виконання першого пункту потребуватиме часу. 

Є ще третій нюанс, повʼязаний з Китаєм. Зустріч Сі та Трампа відбудеться у жовтні. Це буде знакова зустріч, оскільки після неї може бути зафіксована модель багатополярного світу, але в якому існує все ж два гегемони (а не три чи чотири), які вестимуть свою політику на засадах конкуренції, але не воєнного протистояння, вигризаючи один в одного сировинні бази третіх країн, впливи на Європу, Росію, Індію, Туреччину і гравців меншого калібру. 

Відповідно, ця зустріч може зафіксувати новий живий інтерес обох сторін завершити розбалансування й так розхитаної світової економіки. І початком цього розбалансування має бути зупинка воєнних дій в Україні.

Джерело

Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.